fbpx

ЗАГОДІВЛЯ БДЖІЛ

При годівлі бджолосімей потрібно розрізняти терміни «підгодівля» та «загодівля». Підгодівля — це стимуляція до інтенсивного червління навесні a6o на початку серпня. Ïï застосовують упродовж сезону при виведенні маток a6o формуванні відводків. Для підгодівлі використовують рідший сироп i згодовують його малими пopцiями. Загодівля — це поповнення кормів на зиму. Для загодівлі використовують густіший сироп. Його отримують розчинивши в 1 л води від 1,5 до 2 кг цукру.

Успішна зимівля i добрий весняний розвиток бджолосімей залежить від їх сили i кондиції бджіл. Чим більше бджіл має сім’я після зимівлі, тим інтенсивніше розвиватиметься i швидше досягне максимальної сили.

Найліпше Зимують i мають добру кондицію навесні бджоли, які вийшли у серпні й на початку вересня. Вони становлять основну масу бджіл сім’ї, що зимує. 3 цього випливає, що потрібно підтримувати на високому рівні червління маток наприкінці липня i в серпні. Якщо в природі у цей період відсутній взяток, потрібно обов’язково розпочати підгодівлю. Стимулювальна підгодівля полягає у щоденному згодовуванні бджолосім’ям цукрового сиропу малими порціями. Застосування такої підгодівлі на більшій кількості сімей упродовж 3-4 тижнів є для пасічника обтяжливим. Як показує досвід, стимулювальну підгодівлю можна поєднати з зимовою загодівлею. Потрібно лише на кінцевій фазі підгодівлі збільшити порції сиропу i давати його густішим. Даний у цей період сироп перероблять бджоли, які через свій вік i спрацьованість не входять до числа бджіл, що будуть зимувати. Отже, бджоли, які дочекаються весни, не братимуть участі в переробці зимових кормових запасів. Це забезпечить їм добру кондицію i швидкий весняних розвиток бджолосімей.

Найліпшим періодом для загодівлі є кінець серпня — початок вересня. У сім’ях є ще достатньо розплоду i в гнізді підтримується висока температура, що має велике значения при загодівлі бджіл. Тоді бджоли ліпше зневоднюють i переробляють сироп. Найперше вони нагромаджують його вверху i на крайніх щільниках, потім, у міру виходу розплоду, заповнюють середню частину гнізда. Пізня загодівля в жовтні чи листопаді, коли у вулику немає розплоду, а бджоли вже починають формувати зимовий клуб, погіршує кондицію бджіл, які вже готові зимувати, але змушені переробляти цукровий сироп. Бджоли втрачають білково-жирове тіло при виділенні воску, погано зневоднюють сироп i неповноцінно його інвертують. Багато бджіл гинуть ще перед зимою, а гнізда стають завеликими. В таких гніздах навесні є багато вологи i плісняви, а сім’ї слабо розвиваються.

Перед тим як розпочати загодівлю сімей на зиму, потрібно після останнього відкачування меду забрати надставки й оглянути всі сім’ї. Слабкі сім’ї підсилюємо розплодом від сильніших, а безматочні ліквідовуємо a6o виправляємо — підсаджуємо матку i підсилюємо розплодом. Під час цього перегляду слід попередньо скласти зимові гнізда, відбираючи для цього найвідповідніші щільники. Найліпше для цього підходять щільники, відбудовані цьогоріч, з яких вийшло 2—3 покоління бджіл. Не варто залишати у сім’ї щільників, на яких бджоли вже зимували. Ще перед початком загодівлі зайві щільники, які не увійдуть до складу зимового гнізда, потрібно забрати з вулика. Якщо на них є закритий розплід, то потрібно перенести ïx за заставну дошку, щоб розплід вийшов. Також потрібно пам’ятати, щоб у зимовому гнізді були пергові щільники.

Як ми знаємо, матки починають червити в другій половині зими. Нестача перги в гнізді загальмовує розвиток сім’ї. Зазвичай у вуликах-лежаках бджоли складають пергу на крайніх щільниках. Узимку  бджоли їx не обсідають, i тому для них вони є важко доступні, а наприкінці зимівлі, коли у гнізді висока вологість, ці пергові щільники пліснявіють i вже не є придатними для споживання бджолами. Тому під час формування гнізд на зиму ïx розміщують передостанніми.

Щоб розпочати загодівлю бджолосімей, не потрібно чекати доки закінчиться останній підтримувальний взяток. Ïï розпочинають дещо раніше, щоб бджоли могли ще щось принести з поля (нектар, пилок) до вулика. Крім того, за наявності підтримувального взятку бджоли не так схильні до бджолиних крадіжок, як за його відсутності.

Щоб уникнути бджолиних крадіжок, сироп даємо всім сім’ям одночасно. Починаючи загодівлю у безвзятковий період, потрібно звернути увагу на сусідні пасіки, які розташовані на відстані менше ніж 500 м від нашої. Бо неправильні заходи, пов’язані з загодівлею (залишення на пасіці забраних рамок, сиропу чи реманенту), можуть спричинити бджолині крадіжки. Про годівниці можна сказати, що всі вони добрі, якщо не протікають i пасічник вміє правильно ними користуватися. Рекомендовано давати сиpoп підвечір, на ніч. Через те, що точки розміщені на великій відстані, якщо потрібно бджіл загодувати, то годують незважаючи на пору дня. Коли дотримуватись певних правил (звужені льотки, відсутність щілин у вулику, нерозливання сиропу), не спостерігається бджолиних крадіжок. Під час загодівлі сила сімей на пасіці має бути майже однакова. Не повинно бути слабких відводків, безматочних сімей, які не забирають сироп із годівниць. Невибраний i частково сферментований сироп приваблює ос, які вже від серпня завдають чимало клопотів на пасіці. На такі сім’ї часто нападають бджоли з інших сімей.

Сироп для загодівлі готують висипаючи цукор у гарячу воду i помішуючи до повного розчинення цукру. Сироп не потрібно кип’ятити. Замішування цукру у холодній або теплій воді не рекомендоване, бо вода може містити шкідливі мікроорганізми, які можуть спричинювати хвороби бджіл або псування сиропу. Зараження сиропу різними бактеріями може бути спричинене брудною водою або непомитими годівницями. Найбільшу небезпеку зараження бджіл можуть становити годівниці, конструкція яких не дає бджолам змоги повністю вибрати сироп. Навіть невелика його кількість, залишена в годівниці, може призвести до швидкої ферментації наступної порції сиропу, влитої до такої годівниці.

Для загодівлі можна використовувати годівниці різної конструкції, як стельові годівниці так і рамкові .

Кількість кормів для зимівлі бджолосімей розраховують виходячи з кількості рамок, залишених у гнізді на зиму. На кожну залишену рамку повинно припадати близько 1,7—2 кг корму. При оцінюванні кількості кормів приймаємо, що 1 дм2 заповненого i запечатаного з двох сторін щільника, містить близько 300 г, а незапечатаного — 150 г корму.

По закінченні загодівлі забираємо годівниці, але ще остаточно не утеплюємо гнізда, бо в деяких сім’ях матки можуть розпочати червити. Щоб загальмувати червління, гнізда треба трохи охолодити. Для цього дещо збільшуємо льотки, оскільки загрози бджолиних крадіжок уже немає. Коли матки припинили червити, i в гніздах уже немає відкритого розплоду, можна остаточно утеплити сім’ї та відрегулювати ширину льотків. На кожну залишену рамку ширина льотка має бути 1см.

Ян ПЛЄВА
«Pasieka» №3, 2003
Переклав Андрій БОГАЧ

Поделиться:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

cart0
x
Смотреть настольную версию Вернуться к мобильной версии