ВАРРОАТОЗ БДЖІЛ

Це найбільш поширене та небезпечне захворювання робочих бджіл, трутнів, маток та розплоду, що протікає протягом усього року, викликається кліщем варроа Якобсоні. Тривалість життя самок кліща влітку – 2-3 місяці, взимку – до 9 місяців. У сім’ї бджіл, сильно ураженої варроозом, накопичується до кількох десятків тисяч кліщів.

Тіло дорослої самки варроа вкрите щетинками, має коричневий колір, поперечно-овальну форму розміром 1,1х1,6 мм та 4 пари кінцівок (рис. 3).

Ротовий апарат колюче-сисний, з двома гострими стилетами, що всуваються, якими самка легко проколює міжсегментарні перетинки покривів бджоли, лялечки або личинки і харчується генолімфою. Самець (1,0 х1, 1 мм, округлий, світлий, прозорий) після спарювання гине. Розвиток кліщів відбувається на закритому розплоді (рис. 4). Самки варроа проникають у бджолиний або трутневий розплід перед запечатуванням або на 8-9 день його розвитку. Після запечатування розплоду через 1-2 дні самка відкладає від 2 до 5 яєць, прикріплюючи їх до стінки комірки. Розвиток кліща від яйця до дорослої особини триває у самок 8-9, у самців – 6-7 днів. Самка після спарювання з самцем, прикріпившись до молодої бджоли, що виходить або трутню, залишає комірку. Самець залишається в осередку та гине.

Улюбленими місцями локалізації кліщів на тілі бджіл та трутнів є другий черевний сегмент. 3імий, у безрозплодний період, самки паразитують на дорослих бджолах, забираючись під сегменти черевця. Вони досить життєздатні. Поза організмом бджоли при температурі 28’С та відносній вологості 85% можуть жити до 9 діб, на стільниках – до 18 діб, у запечатаному розплоді – З0 діб, у порожніх вуликах – 7 діб, у трупах бджіл, трутнів та лялечок – 11 діб , у воско-пергової крихті – 9 діб, на квітках медоносів -1,5-5 діб. Джерелом зараження є уражені кліщем бджолині сім’ї, бродячі рої, зрізаний і трутневий розплід, що відкрито зберігається. Швидкому поширенню варроатозу сприяють блукаючі бджоли, трутні, а також крадіжка бджіл, продаж бджіл і маток з неблагополучних пасік, підсилення до об’єднання бджолиних сімей, перестановка сотів з хворої бджолиної родини на здорову, безконтрольні кочівлі.

Ознаки та перебіг хвороби. При захворюванні взимку – занепокоєння, ослаблення, пронос і загибель бджіл: вони шумлять, вилітають з вулика і гинуть. На дні вулика у хворих сім’ях виявляють велику кількість підмору. Часто бджоли виповзають з вуликів і гинуть на підлозі зимівника. Під час огляду хворих бджіл лежить на поверхні їх тіла виявляють кліщів. У весняно-літній період бджоли слабшають і різко відстають у розвитку. Перед вуликом можна бачити бджіл, що повзають, без крил, з деформованими грудьми н черевцем. Влітку, крім робочих бджіл, трутнів та маток, уражається бджолиний та трутневий розплід, у якому паразитують личинки кліща. Ступінь ураження розплоду залежить від сезону року: навесні восени переважно хворіє бджолиний розплід, а влітку – трутневий.

При обстеженні уражених сімей влітку на прилітній дошці вулика можна помітити викинутих бджолами недорозвинених бджолиних і ляльок трутнів, молодих бджіл. Уражені трутні втрачають здатність до спарювання. При більш ретельному огляді стільників з розплодом ножем зрізують кришечки з осередків, у яких знаходяться запечатані лялечки. Лялечок витягають із осередків різким струшуванням сота або голкою. Далі за допомогою лупи десятикратного збільшення оглядають дно і стінки осередків сотів, лялечок бджіл н зрізані воскові кришечки, знаходять дорослих кліщів і спалюють їх.

Діагноз захворювання встановлюють при огляді бджолиних сімей: на стільниках, усередині осередків, на загиблому розплоді виявляють коричневі овальні форми паразитів. Кліщі видимі неозброєним оком. Загиблі паразити часто лежать на дні вулика та прилітній дошці. Для дослідження у ветлабораторію направляють трупи дорослих бджіл (200 г), сміття з дна вулика, запечатаний розплід – бажано трутневий (шматочок сота розміром 10х15 см). При слабкому зараженні бджолиних сімей з діагностичною метою проводять одноразове обкурювання бджолиних сімей димом фенотіазину. Зібраних після обробки паразитів мікроскопують для диференціації. За розмірами та коричневим забарвленням кліща варроа можна прийняти за бджолину вошу. Однак у браули є лише три пари кінцівок, а у кліща – чотири.

Методи боротьби із захворюванням. Для боротьби з варроозом (варроатозом) бджіл існує цілий комплекс заходів, який включає загальноорганізаційні, спеціальні бджолярні та ветеринарні заходи, спрямовані на дотримання умов утримання, годівлі, розведення бджіл при варроозі, зоотехнічні прийоми боротьби з кліщем та ряд систематичних протиакарицидних.

Для знищення кліщів застосовують фізичні та зоотехнічні методи. Помічено, наприклад, що самки кліща варроа воліють відкладати яйця в комірку з трутневим розплодом. Тому необхідно регулярно протягом літа вирізати друкований трутневий розплід і перетоплювати його на віск. У вулик зазвичай ставлять порожню рамку з маленькою смужкою вощини або в гніздовій рамці роблять вікна. Вільний простір бджоли відбудовують трутневими осередками, які після запечатування вирізують. Застосовують рамки з трутневою сушею або трутневою вощиною. У кожну сім’ю ставлять не менше трьох рамок із трутневою сушею. Спочатку ставлять одну рамку з розплодом, за тиждень із іншого краю — другу рамку. Ще за тиждень першу рамку видаляють, а замість неї ставлять третю рамку. У сім’ї повинен постійно перебувати трутневий розплід, який і є біологічною пасткою для кліщів.

Якщо на неблагополучній пасіці є слабкі (менше трьох рамок) або безматкові сім’ї з бджолами-трутівками, їх обкурюють сірчистим газом або обробляють формаліном.

Знизити заклещеність можна і шляхом формування наприкінці травня — на початку нюню безрозплодних відводків на плодову чи неплідну матку. Існують чотири методи формування таких відводків.

При першому методі у відведення поміщають молодих бджіл і бджолиний розплід у віці 1-5 днів. Для запобігання зльоту бджіл відведення ставлять на 2-3 дні в зимівник. Поставлену у відведення рамку з розплодом після запечатування видаляють і перетоплюють на віск. Сформований відведення (не менше 6 вуличок) обробляють одним із акарицидних препаратів.

Другий метод формування відведення – відведення на зрілий маточник. Беруть 4-6 рамок із запечатаним розплодом, бджолами, зрілим маточником та 1-2 кормовими рамками і поміщають у вулик. Влітку закривають на 2-3 дні. Сформований відведення піддають лікувальній обробці.

Третій метод – відведення на свіжовідкладені маткою яйця. Беруть усі рамки із запечатаним та відкритим розплодом (старше 5 днів), бджолами, одну рамку з 1-2-денними личинками та 2 кормові рамки. Основну сім’ю обробляють відразу після формування відведення, а відведення — через 20-21 день.

Четвертий метод – наліт на матку. Основну сім’ю відставляють убік, але в її місце ставлять вулик з кормовими рамками і маткою у клітині Титова. Літні бджоли з основної родини перелітають у новий вулик. Матку випускають на другу добу. Бджіл одразу ж обробляють. Основну родину обробляють за 21 день.

Через великі втрати гемолімфи вароатозним бджолам не дістає білка. Для підвищення життєдіяльності, прискорення весняного розвитку бджолиних сімей застосовують білкові підживлення (до цукрового сиропу додають 10% сироватку крові великої рогатої худоби або використовують цукрово-молочно-дрожжеву пасту).

Теплову обробку хворих бджолиних сімей проводять пізно восени при зовнішній температурі від 0 до 10’С. Рано восени проводити обробку не рекомендується, оскільки після неї збільшується ймовірність відновлення виховання розплоду. Бджіл струшують або здувають струменем повітря через вирву в сітчасту касету. Цей процес можна механізувати, застосувавши потужні вентилятори для засмоктування бджіл, що здуваються з рамок. Заповнену касету поміщають у камеру і витримують при температурі 47 °С до повного припинення осипу кліщів (12-15 хвилин), а потім, після того, як бджоли охолонуть, їх витрушують у вулик на попередньо зібране для зимівлі гніздо. Обробку можна проводити і за зовнішньої температури, але при цьому треба підігрівати вулик перед засипкою в нього бджіл. Після теплової обробки бджоли стають чутливими до різкого струшування, тому евакуацію їх з касет у вулики слід проводити обережно, так, щоб вони не потрапили за діафрагму на дно вулика, що може призвести до загибелі комах.

Хвороби бджіл

І.Р. Кіріївський

Список сучасних препаратів для боротьби з кліщем «Варроа»: https://www.uley.in/ua/product-category/preparati-dlya-bdzhil/varroatoz/poloski-plastiny/