В останні кілька років з’явилася ціла серія стійких міфів, які часто обговорюються. Один з них — це вплив мобільного зв’язку на бджіл. Можна знайти безліч статей і роликів, в яких доводяться випадки масового вимирання бджіл і їх міграція через появу стільникових станцій. Прихильники цієї теорії стверджують, що мобільний зв’язок працює на тих самих частотах, що і спілкуються бджоли між собою. Це нібито заважає їх спілкуванню, збиваеє орієнтацію і навіть призводить до порушення роботи нервової системи комах.
Але ми пропонуємо поглянути на всі ці факти під іншим кутом. Взагалі, більшість брехливих теорій будується на притягненні різних обставин одна до одної, які насправді взагалі не пов’язані. А якщо це ще підкріпити думкою якогось псевдовченого з неіснуючого університету в США, то можна знімати цілі передачі і транслювати на центральних телеканалах.
Насправді, мобільний зв’язок існує в нашій країні вже більше 20 років. Причому, вже тоді в розпорядженні операторів були найпопулярніші і далекобійні діапазони 900 і 1800 МГц. Тобто покриття стільникових мереж в Україні існує 2 десятиліття, але про шкоду бджолам раптом заговорили тільки 2 роки тому.
Давайте спробуємо пригадати: а що ж сталося в 2019-2020 роках? Можливо запустили якийсь новий стандарт мобільного зв’язку або ввели в роботу нову технологію? Але ж ні. 3G активно розвивався в 2010-2012 роках, а 4G — в 2016- 2017. Едине, що сталося 2 роки тому – мобільні мережі 5G стали активно будувати в деяких країнах. Але не в Україні. Якраз саме з появою станцій 5G деякі псевдовчені вирішили пов’язати різке скорочення популяції бджіл. Але до цих пір в нашій країні їх майже не існує (окрім тестових). Тому вплинути новий стандарт на бджільництво в нашій країні не міг ніяк.
Ще один залізобетонний доказ у відсутності зв’язку мобільних станцій і бджіл — це безперервно зростаюча пропозиція меду. Особисто мені пропонує купити мед буквально кожен другий зустрічний, у якого є родичі – бджолярі. На роботі, в соціальних мережах, навіть в чаті дитячого садка. І що найцікавіше ціни цих пропозицій не ростуть рік до року, що говорить про зростання пропозиції.
До того ж особисто я сам бачив безліч пасік розташованих в безпосередній близькості від веж і опор для антен мобільних станцій. Вже на них то проблеми з’явилася б в першу черry, якби такий взаємозв’язок існував.
Всі факти говорять, що мобільний зв’язок ніяк не впливає на бджіл. А всі домисли грунтуються на псевдонаукових теоріях і притягненні обставин одна до одної.
https://gsminfo.com
Журнал «Пасіка від «А до Я»
№ 11 (145) листопал 2021 рок
Зліт бджіл в осінній період досі залишається загадкою як для бджолярів, так і для вчених. Жодних об’єктивних причин цього явища на перший погляд немає. Така дивна поведінка проявляється в основному у сильних бджолосімей, які не виявляють жодних ознак до роїння. Залишивши вулик, сім’я, по суті, припиняє своє існування.
ОЗНАКИ ОСІННЬОГО ЗЛЬОТУ
Бджоли залишають вулик восени раптово і найчастіше непомітно для власника пасіки – рано вранці. Іноді відлітає одразу кілька сімей. Зафіксовано зльоти до 70 відсотків бджолосімей з однієї точки.
На аномалію вказують такі ознаки:
– постраждалі гнізда були повністю підготовлені до зимівлі,
– після вильоту сім’ї у вулику практично не залишалося підмору,
– встановлені кормові рамки цілі – комахи надходять у разі зовсім негаразд, як під час традиційного роения;
– до цього моменту не спостерігалося вимушування або якихось інших симптомів занепокоєння;
– сусідні вулики ніяк не реагують на таку поведінку та спокійно йдуть у зимівлю;
– аналіз підмору, що залишився, не фіксують жодного небезпечного для життя комахи захворювання.
Бджоли відлітають з вулика восени найчастіше напочатку чи середині жовтня, коли господар повністю впевнений у здоров’ї всіх сімей та спокійно готує їх до зими. Причому у зоні ризику саме сильні перспективні гнізда.
У ЧОМУ ПРИЧИНА АНОМАЛІЇ
До проблеми має бути застосований виключно комплексний підхід, що враховує всі умови, за яких відбувається зліт. Зазвичай бджолярі шукають єдину причину цього важкоз’ясованого явища і посилається на неї. Ось найбільш поширені теорії:
- Комахи, що злетіли, хворіли маланозом або вірусом деформації крила.
- Видалася надто тепла осінь – стався збій у природній біології бджолосім’ї.
- У вулику знаходилися неякісні стільники – старі, з деформованими осередками, не придатними для вирощування фізично повноцінних особин навесні.
- У кормові запаси потрапив великий відсоток паді, яка за своїм складом та впливом на бджолиний організм близька до отрути.
- Матка постаріла через несвоєчасну зміну «королеви». Наприклад, їй більше двох років і вона не спроможна активно відкладати яйця.
- Різке збільшення популяції кліщів варроа в кінці літа та напочатку осені.
- Зловживання бджоляра цукровим сиропом та його видача у невідповідні для цього терміни.
- Бідолашний медозбір у другій половині літа – комахи можуть не перезимувати. Розглянемо кожну з наведених вище причин докладніше.
ПОГАНИЙ МЕДОЗБІР
Всім добре відомо, що біологія будь-якої родини бджіл – це складний механізм, що саморегулюється, залежить від безлічі факторів. Харчові переваги комах безпосередньо пов’язані з поточним сезоном, а також їх віком та періодом життя самих бджолосімей. Влітку природна їжа для медоносних бджіл представлена нектаром та пилком.
Посушливе або негарне літо призводить до різкого зменшення хабара. Бджоли змушені перейти на неприродну для сезону їжу – зібраний раніше мед. А це, у свою чергу, призводить до зменшення або припинення відкладання яєць маткою.
Активність бджолосім’ї відразу падає – комахи перестають відбудовувати стільники. Ще протягом 21 дня відбувається поповнення гнізда за рахунок розплоду, що залишився. Але нове покоління вирощується в екстремальних умовах. Через неповноцінне харчування комахи сильно ослаблені і в кращому випадку живуть не довше 40 діб. Відповідно, до кінця літа гніздо помітно втрачає чинність. Довгоживучі бджоли осіннього покоління будуть повністю відсутні або їх виявляється у вулику дуже мало.
Така бджолосім’я не життєздатна – не готова до нормальної зимівлі, оскільки втратила здатність до регенерації і не може збільшити силу. Приблизно в середині жовтня чи напочатку листопада вона здійснює акт «самовбивства» – самостійно залишає вулик і гине.
Всі ці зміни практично непомітні для господарів посіки. На неблагополуччя вказує лише зникнення друкованого розплоду через три тижні після початку безхабарного періоду.
АКТИВНІСТЬ КЛІЩІВ
Протикліщові препарати найбільш ефективні при температурах повітря не нижче 15 градусів. Проте бджолярі практикують обробку бджолиних будиночків лише після виходу всього розплоду.
Цей період (залежно від регіону) з кінця вересня до початку жовтня. Температура довкілля коливається не більше від негативних показників до +5 градусів. Тому протикліщова боротьба має низьку ефективність.
Кліщі падають із дорослих бджіл, вже випивши достатню кількість гемолімфи і тим самим послабивши майбутніх виховательок розплоду.
Також необхідно враховувати, що кліщі мають кілька генерацій. І остання з них з’являється напочатку осені. З настанням перших холодів молоді кліщі забираються між сегментами перегородок бджолиного черевця, де їх неможливо дістати ніякими препаратами під час обробки вулика.
У закліщених з весни бджолосімах розвиток паразитів відбувається настільки бурхливо, що ніякі препарати не в змозі допомогти їм наприкінці теплого сезону.
Результат у цього один – бджоли залишають свої вулики. Причому в стандартних конструкціях без піддонів неможливо встановити справжню причину зльоту – немає жодної можливості підрахувати якість кліщів, що обсипалися.
ІНФЕКЦІЇ І ВІРУСИ
Вірусні інфекції досі недостатньо вивчені. Якщо віроз протікає у прихованій формі, діагностувати його дуже складно.
До хвороб здатних вплинути на життєздатність бджолосімей привести до їх зльоту відносять:
Вірус деформації крила, що розвивається у посушливе літо. До осені уражені комахи масово гинуть. На зліт із цієї причини вказують тіла загиблих бджіл із характерними ознаками інфекції, які можна виявити поблизу вуликів. На вірус деформації крила припадає до 30% всіх випадків зльоту.
Меланоз, що вражає маток, бджіл і трутнів, потай протікає влітку. Зі зміною погоди хвороба прогресує.
Так звана «генетична летальність» – маловивчене захворювання розплоду, обумовлене близьким спорідненим розведенням медоносних бджіл. Уражений розплід зовні нічим не відрізняється від здорового, але при цьому займає від 30 до 70% усіх осередків. Виявити генетичний збій можна лише при розтині кришечки – у комірці лежить деформована личинка, заповнена білою непрозорою рідиною без запаху. Проблемну сім’ю можна виявити з поганої роботи під час медозбору та відсутності молодих бджіл.
ЗЛОСПОЖИВАННЯ ЦУКРОВИМ СИРОПОМ
Сама собою переробка об’ємних порцій сиропу ніяк не позначається на термінах життя комах. Але тут важливо враховувати, що вирішальне значення має достатньо постачання пилком.
Також важливими є терміни згодовування. Вироблений із сиропу мед повинен дозріти і бути запечатаним вчасно. Тобто багато залежить від температури повітря і наявності пилку в природі.
Крім того, комахи з осіннього покоління можуть почати виділяти віск. Через відсутність пилку воскові залози працюють за рахунок жирових запасів, призначених для зимівлі. Бджоли сильно слабшають і гинуть відразу після завершення переробки цукрового сиропу.
Звідси випливає, що не можна підгодовувати бджолині гнізда з кінця вересня, коли рослини вже не цвітуть. Інакше комахи витратить більшу частину резервних речовин, припасених на зиму, а потім злетять.
Рекомендовані терміни видачі – пізніше третьої декади серпня. При цьому є великими дозами. Золоте правило будь-якого бджоляра: годувати бджіл виключно в теплу пору року, коли глоткові залози комах ще можуть працювати активно і збагачувати підживлення всіма необхідними ферментами.
ПОГАНІ МАТКИ
«Королева» – центр бджолиного вулика, що забезпечує рівновагу та гармонійний розвиток сім’ї. Припинення яйцекладки завжди супроводжується зменшенням кількості маткової речовини. А це своєрідний сигнал про неблагополуччя, що незмінно призводить до усунення рівноваги на користь дорослих бджіл.
- Працівниці поступово перетворюються на трутовок, тому що не можуть закласти маточники через відсутність повноцінних яєць та молодих личинок.
- Починається протистояння трутовок та неповноцінної «королеви». Матку виганяють чи знищують. Але навіть її присутність у вулику не рятує від зльоту – частина бджіл гине, інша приєднується до бджолосімей з молодими матками. Своєчасна зміна старих «королів» – високоефективний метод боротьби з трутівками, вароатозом та аномальними зльотами.
Вагомі аргументи на користь цього:
- Припинення кладки раніше ніж на два тижні. Спостерігається у “королів” у віці двох років.
- Значне зменшення обсягів яйцекладки. На третьому році життя матка після основного медозбору відкладе у 2,5 рази менше яєць, ніж першорічка.
3. Зниження кількості маткової речовини, що виділяється з віком.
- Скорочення виведених сім’єю бджолиних особин та збільшення чисельності трутнів у міру старіння матки.
ЧОРНІ СОТИ
Неякісні старі стільники відрізняються невеликими розмірами. Личинка в занадто тісному осередку розвивається в дрібну і коротку особину – відбувається поступове виродження.
Прагнення збереження популяції – основа біології медоносної бджоли. Матка завжди намагається сіяти на новій чистій суші. Вулик, у якому немає можливості виростити повноцінне покоління, не має в очах комах жодної ціни. Вони відчувають до такого гнізда природну огиду.
Наявність почорнілих стільників – один із факторів, який разом з іншими причинами може спровокувати зліт.
ТЕПЛА ОСІНЬ
Під аномально теплою осінню маються на увазі денні температури повітря у вересні від +20 до +30 градусів. Комахи активно літають, витрачаючи всі заготовлені в організмі резервні речовини та швидко зношуються. Природного хабара цей період у природі, зазвичай вже немає. У результаті сім’ї слабшають, спостерігається масова загибель дорослих особин. Може статися зліт.
ВПЛИВ ПАДІ
Посушливе літо – це завжди підвищений ризик збільшення паді в природі. Відсутність квітучих рослин змушує льотних бджіл шукати інші джерела хабара.
Навіть улітку падевий мед – найгірше харчування.
У такому кормі багато мінеральних солей, азотних домішок та декстринів. При його поглинанні у бджіл виникає токсикоз, що супроводжується сильним проносом.
ПРО СИЛУ БДЖОЛОСІМЕЙ
Насамперед, хотілося б відзначити, що злітають бджолосім’ї, у яких до вересня було багато дорослих особин. Це жодне й те, що сила гнізда в класичному її розумінні.
На жаль, у бджіл немає ідентифікатора. На око бджоляр не може визначити, хто саме наповнює вулик — осіння чи літня генерація, яка скоро припинить своє існування природним чином.
Ознаки зльоту такої, нібито сильної бджолосім’ї:
– Відсутність підмору;
– недоторкані запаси корму;
– Інколи залишається матка в оточенні невеликого числа бджіл.
По-справжньому сильне гніздо гине через річний врожай пилку і нектару, особливо якщо комахи працюють на соняшнику. У такому вулику принесено багато меду. У цьому випадку пасічнику тільки здається, що бджолосім’ї злетіли. Насправді осінній розплід не покрив кількість працівників, що відходять природним чином. Бджолосім’ї ослабли і до осені загинули.
ЩО РОБИТИ?
Щоб запобігти зльоту необхідно вживати таких заходів:
- Відразу після припинення хабар всі гнізда підгодовуються 50-відсотковим цукровим сиропом. Кількість підживлення вираховується виходячи із ваги комах. Наприклад, на 20 рамках розміром 435 на 300 мм сидить близько 5 кг бджіл. Їм знадобиться одна десята частина сиропу від власної ваги, тобто 500 мл.
- Якщо хабарів припинився до першої декади серпня, відкачується товарний мед, вилучаються зайві рамки, встановлюються смужки від кліща, проводиться загодовування сиропом через день із розрахунку, що до початку осені в кожному вулику має виявитися не менше 20 кг меду. Вироблення відбувається у співвідношенні 1:1, тобто на кожен кілограм меду потрібен кілограм цукру (не сиропу).
- У другій половині активного сезону змінюються усі низькопродуктивні матки. До початку наступної весни вони вступлять у пік несучості (на 7-8 місяць життя).
- Чорні та темно-коричневі стільники видаляються з вуликів відразу після відкачування меду.
- Протягом сезону проводяться заходи щодо стримування кліщів. Найкраще для цієї мети підходить застосування різних ароматичних речовин. На шматок ДВП капаються аромаолії в кількості 15 крапель. Після цього дощечка укладається поверх рамок, по центру гнізда. Через дві доби аромат змінюється. Також підходять трави, що виділяють сильний запах: пучки перцевої м’яти, чебрецю, квітки календули, пижма, гілочки полину, стебла домашніх томатів.
Всі перелічені заходи дають комплексний ефект, що дозволяє уникнути не тільки осіннього зльоту, а й ослаблення сімей, що важко пояснити, під час зимівлі.
Антон АНДРУСЕВИЧ
Пасіка «Від А до Я»
№ 12 (134) грудень 2020р
Розглянуто особливості використання кормових ресурсів при використанні різних утеплювачів.
Середньомісячна температура внутрішньої поверхні стінки вулика при зимівлі бджіл на дворі залишається негативною протягом зимових місяців і досягає часом значення – 8°С. Це призводить до того, що на внутрішніх поверхнях стінок вулика пізньої осені та ранньою весною може утворюватися лід, танення якого призводить до стікання води на дно вулика і накопичення вологи. Тому рекомендують встановлювати вулики з нахилом 4-5 градусів у сторону льотка і забезпечувати добру вентиляцію, яка сприяє зменшенню утворення крижаноі кірки.
Але в той же час температура зимового клубу не опускається нижче 13-25°С, а в період розвитку розплоду бджоли підтримують у гнізді температуру близько + 34-35°С.
При недостатньому утепленні гнізд під час весняних похолодань це веде до нераціональної витрати кормових ресурсів і бджоли змушені витрачати багато енергії для підтримки цього мікроклімату.
А з урахуванням того, що бджоли в таких умовах не можуть забезпечити підтримку теплового режиму на великій ділянці бджолиних щільників, тому матка змушена зменшувати відкладання яєць на площі щільників або відкладати таку кількість яєць, яка може бути забезпечена тепловим режимом, створеним у цій бджолосім’ї.
Якщо зробити оцінку температурного режиму, то можна помітити, що найвища температура підтримується у місцях розміщення розплоду, трохи нижче температура простежується під стелею вулика, а найнижча температура це в районі дна вулика.
Ці показники температурного режиму корелюють в залежності від зовнішньої температури, режиму утеплення гнізда і сили бджолосім’ї, тобто ії здатність до вироблення теплової енергії в перерахованих варіантах для компенсіції виникаючих втрат.
Дослідження показують, що вологість в гнізді також залежить від температури, тобто чим вища температура, тим насиченіше водяними парами повітря і, тим сухіше буває в гнізді.
Теплий вулик і надійне утеплення гнізд необхідною і достатньою умовою для успішного розвитку бджолиних сімей. При цьому розмір гнізда, а, отже, і кількість щільників має відповідати силі бджолиної сім’ї.
Сильні бджолосім’ї ранньою весною покривають майже всі щільники на яких вони зимували.
Тому в таких бджолосім’ях виключається поява цвілі і інших грибкових захворювань, які негативно позначаються на здоров’ї бджіл, а також зберігається якість пергової продукції, яка необхідна для вирощування весняного розплоду.
Такі бджолосім’ї в змозі підтримувати фізіологічно необхідний температурний режим у місцях розплоду протягом зимового періоду економлячи енергію і кормові ресурси на обігрів, і багато пасічників у таких бджолосімей не проводять скорочення кількості щільників, зменшуючи при цьому трудові витрати, що припадають на кожну бджолосім’ю при обслуговуванні їх ранньої навесні.
Однак у рядовій ситуації, коли доводиться пасічнику скорочувати кількість щільників для підтримки температурного режиму мікроклімату в слабшій бджолосім’ї в холодний весняний період, необхідно скорочувати гніздо для економії енергії на його обігрів, а також меншого зносу бджіл.
В нераціонально роздутих гніздах ослаблені бджолосім’ї, зазвичай в весняний період зменшується динаміка їх розвитку.
Як показує досвід роботи з бджолосім’ями, добре утеплення гнізд дає можливість більш ефективніше витрачати кормові ресурси і скоротити втрати тeплa.
Так, наприклад, в одностінних вуликах, коли гніздо не скорочено і не утеплено, кількість тепла, що втрачається вуликом на годину становить близько 3,6 ккал, а кількість меду, необхідне для покриття втрат тепла вуликом на місяць становить близько 6,2 кг. Але якщо гніздо утеплено зверху і з боків, утеплено і дно вулика, то кількіпь тепла, що втрачається вуликом на годину становить близько 1,1 ккал, а кількість меду, необхідне для покриття втрат тепла вуликом на місяць не перевищує нормативного значення.
При цьому в холодний весняний період необхідно приділяти уваry зменшенню ширини вуличок, забезпечуючи міжщільникову відстань близько 9 мм, перекриваючи ії за допомогою рейок, що дає можливість краще зберігати тепловий режим у вулику.
Але може статися зворотний ефект у порівнянні з тим, що очікує пасічник, тобто вужчі вулички сприяють тому, що в них менше міститься бджіл, і бджолосім’я змушена розосереджуватися по щільниках, забезпечуючи заданий тепловий режим, витрачаючи при цьому зекономлений кормовий ресурс. Тому розосередження бджолосім’ї по щільниках через зменшення відстані вуличок змушує бджіл більше втрачати енергії для обігріву гнізда.
Найпоширенішим способом утеплення бджолиних гнізд вважається зостосування подушок або матрациків, наповнених сіном, мохом і іншими теплоізоляційними матеріалами.
Особливість утеплювачів вуликів полягає в тому, що вони повинні мати низький коефіцієнт теплопровідності і добре вбирати волоry.
Волога подушка – це не тільки утеплювач, а й хороший провідник тепла.
Через такий утеплювач тепла йде значно більше, ніж через суху подушку, а це призводить до порушення теплового режиму в бджолиному гнізді, який закінчується значним споживанням кормових pecypсів наприкінці зимівлі і в кінцевому підсумку може призвести до загибелі бджолиної сім’ї через перезволоження повітря.
Обмін повітря в одностінному вулику, якщо він обдувається прохоложним повітрям з швидкістю близько 4 м в секунду, як показують дослідження, зростає в кілька разів не залежно від того прикриті льотки чи ні і на скільки. А якщо швидкість вітру перевищує це значення, то кратність повітрообміну зростає в рази, що змушує бджолосім’ю для підтримки теплового режиму в клубі споживати додаткову кількість кормових ресурсів.
Тому в вітряну холодну погоду втрати тепла з вулика зночно зростають.
Внутрішнє утеплення гнізда знижує повітропроникність одностінного вулика, але зниження це порівняно невелике, так як всі матеріали, що утеплюють пористі і тому порівняно легко проникні для вітру.
Добрий тепловий захист вулика від вітрів і різких коливань температyри дає можливість заощодити близькo 50% тепла-корму.
Д-р Мадхуріма Вінод, д-р Суніл Кумар К.
Переклад М. Горніч. Журнал Bee Culture/
Журнал «Український пасічник» 3/2021
Розглянуто різні способи проведення профілактичних і лікувальник заходів, спрямованих на зниження шкоди медовим бджолам, яку наносить воскова міль. Воскова міль, як шкідник медових бджіл, відома давно і в значній мірі еволюціонувала, пристосовуючись до використання, як медопродуктів вироблених бджолами, так і до воскових щільників, вражаючи бджолосім’ї незалежно від зміни і форми бджолиних гнізд, починаючи від перебування бджіл у дуплах і закінчуючи досконалішими системами утримання і розведення бджолосімей.
Уважний спостерігач за життєдіяльністю медоносних бджіл, що навіть не має значного досвіду роботи з бджолосім’ями, може по низці непрямих ознак помітити зміни, які можуть бути класифіковані як ураження бджолосімей цією комахою. У тому числі це проявляється в зниженні льотної активності робочих бджіл, появою груп бджіл, зайнятих очисткою дна вулика і виносом продуктів метаболізму гусениць молі, що забруднюють дно вулика. Біля льотків вуликів можна побачити залишки фрагментів метеликів молі, з’являються бджоли з наявністю павутини і пошкодженими крилами, на території пасіки досить часто зустрічаються метелики молі.
Практика показує, що сильні бджолосім’ї намагаються в якійсь мірі протистояти нападу молі, але позбутися від її зryбного впливу на щільниках гнізд і бджолиного розплоду не в змозі без допомоги пасічника.
При цьому гусениці великої восковоі молі не тільки пошкоджують бджолині щільники, а й пристосувалися харчуватися, використовуючи всі продукти життєдіяльності бджолиних сімей.
На ряду з цим заходи боротьби з проявом нападу цього шкідника повинні носити спрямовані систематичні дії, як на дорослих особин, так і їх розплід.
При перших ознаках прояву нападу воскової молі використовують різні способи і заходи впливу, що передбачають як профілактику, так і заходи боротьби, в тому числі фізичні, хімічні, біологічні та інші доступні на даному рівні ураження цим шкідником. Комплексні дії підвищують рівень ефективності окремо взятих способів боротьби з цим шкідником.
Звісно, на перше місце виходять хімічні способи боротьби з дотриманням відповідних запобіжних заходів, так як вони прямо чи опосередковано впливають на якісні та кількісні показники медопродуктів.
Слід мати на увазі, що більшість хімічно синтезованих препаратів не тільки впливають на шкідників, але і залишають сліди дії в не меншій мірі і на медопродуктах, а також небезпечні і для бджіл.
Так, для прикладу, може бути розглянуто застосування мурашиної кислоти, ще передбачає виділення і обладнання спеціального майданчика для проведення обробки даною речовиною. Для цього береться з розрахунку на один стандартний корпус 14 мм3 даної кислоти і обробляються нею щільники протягом трьох або чотирьох діб з повторенням процедури обробки через десять днів. Після цього необхідно активно провітри-ти щільники протягом тижня при температурі не менше 18-20°С.
Відомий також спосіб застосування для обробки щільників сірчистим газом. Обробку необхідно проводити в закритих приміщеннях (щільникосховищах), повторюючи при цьому процедуру обробки через 10-12 діб.
Не менш ефективним способом боротьби з восковою міллю може бути застосування оцтової кислоти, яка аналогічно способу застосування мурашиної кислоти, з подальшим активним провітрюванням оброблених щільників протягом доби. Можуть бути застосовані й інші засоби боротьби з міллю, але з неухильним виконанням рекомендованих запобіжних заходів. У тому числі це використання захисних засобів таких як окуляри, халат, рукавички, щоб уникнути попадання хімічних препаратів на відкриті ділянки шкіри і слизову. Після завершення обробки рекомендується ретельно вимити руки.
3 вище переліченими хімічними способами боротьби використовують і фізичні методи, в основу яких покладено створення некомфортних умов перебування шкідників в ураженому бджолиному гнізді.
Як показують результати дослідників-натуралістів, воскова міль при порівняно високих (+45°С і вище) і порівняно низьких (від 0°С і нижче) температурах гине в будь-якій фазі розвитку.
Технологія обробки при цьому способі впливу передбачає обробку уражених міллю щільників при температyрі приблизно 45°С, або, навпаки, промороження їх при -10°С, витримка близько 1,5-2 годин. І цього буває достатньо для того щоб рівень ураження щільників, які використовуються при розширенні або формуванні гнізд, знизився на кілька порядків.
Але при цьому рекомендують звертати увагу при підборі щільників, які зазнали ураження міллю і підлягають обробці, щоб вони не містили в чарунках перги.
При використанні фізичних методів обробки, необхідно піддавати термообробці і металеві частини вулика, що забезпечує ефективне знезараження затишних куточків, в яких можуть знаходитися метелики молі або її личинки.
Разом з тим необхідно відзначити, що застосування фізичних методів боротьби з міллю не гарантують повного знезараження від цього паразита, в зв’язку з чим і не знаходять щодо широкого поширення в пасічничій практиці.
Крім вище викладених способів боротьби з міллю можуть застосовуватися біологічні препарати, які впливають на гусениць воскової молі, не порушуючи вегетативні прояви біоценозів і мають профілактичну дію. Вони менш витратні, ніж хімічні.
І на закінчення можна додати, що порівняно ефективним може бути застосування зборів трав, що містять в своєму складі м’ятy, мелісу, хмелю, листя волоського горіха, материнки, полину, бузини, безсмертника, чорнобривців, чебрецю, тобто підбираються репелентні запахи, що відлякують метеликів молі. Можуть бути застосовані і газети, що пахнуть друкарською фарбою. Все це разом узяте, при дотриманні належного рівня гігієни догляду за інвентарем і бджолосім’ями, дає позитивні результати, що знижують шкоду, яку завдають метелики і ryсениці молі в уражених бджолосімей.
Кашміра Гандер
Переклад М. Горніч. Журнал Вее Culture.
Після відкачування меду в місцевостях, де немає золотушника, вересу і паді – закінчуються вже взятки. Бджоли збирають стільки нектару, що їм вистачить на власні поточні потреби. Ці мінімальні взятки варто використати для розпочатої в червні заміни маток, бо в цей період бджоли їх ще досить добре приймають. Також варто пам’ятати, що якість підсаджених маток залежить від наявності та якості трутнів на пасіці.
Після відкачування меду і відсутності взятку бджоли перестають опікуватися трутнями. Не годують їх молочком. Племінна кондиція цих трутнів є гіршою. Коли взятки значно скоротяться, бджоли розпочинають виганяти трутнів із вуликів. Вигнані з одного вулика, вони перелітають до інших сімей із незаплідненими матками або до безматочних сімей, де їх без проблем приймають. Тому наявність трутнів у сім’ях після закінчення взятку може свідчити про наявність старої або незаплідненої матки чи її відсутність, а також про струтовіння сім’ї.
На якість маток зараз потрібно звернути особливу увагy. Тих, які погано червлять, або старих маток, які в сезоні не дали бажаних продуктивних результатів і яких ще не замінили, потрібно замінити в цю пору. 3 цією заміною не варто запізнюватися, бо від розвитку сім’ї в серпні залежить її сила і склад перед зимівлею.
Забраних маток можна залишити у відводках як маток-помічниць, які до цього часу можуть випродукувати по 3-4 рамки додаткового розплоду. Старі матки червлять слабше і часто гинуть під час зимівлі.
У цей час потрібно оцінити якість щільників і попередньо скласти гнізда. Рамки, призначені для зимівлі, повинні бути розташовані в центрі гнізда навпроти льотка. Інші розміщують з боків. Величину гнізда ще будемо змінювати під час наступних оглядів, але тоді вже не потрібно оперувати рамками в центрі гнізда.
У прогнозованих границях гнізда залишаємо тільки найліпші світло-коричневі щільники, з яких вийшло декілька поколінь бджіл. Світлі щільники восени та рано навесні матки не зачервлять, аж до моменту побілки щільників.
Отож, забираємо всі криві щільники, з трутневою забудовою, а також занадто темні. Якщо не сподіваємося на взятки із золотушника, то в серпні повинні вже бути забрані надставки та медові магазини. Якщо кормові запаси в гнізді є дуже малі, термін зняття надставок потрібно пришвидшити, щоб дати бджолам можливість поповнити кормові запаси у щільниках, залишених у гнізді на зиму.
У регіонах, де є пізні взятки, наприклад із золотушника, а особливо паді, можна у безвзятковий період, наприклад у другій половині липня, сильно догодувати всі сім’ї або частину сімей. Для цього їм через день дають великі порції сиропу (2-3 л). Накопичений у щільниках корм забирають на склад і у вересні повертають сім’ям як зимові кормові запаси. Ці запаси є вільними від паді, яка шкідливо впливає на зимівлю. Додатковою перевагою такого способу є той факт, що таким чином бережемо енергію зимових бджіл, які у вересні не мусять переробляти великі порції сиропу.
Звичайно, весь липень матки в гніздах залишаються ізольованими роздільними решітками, завдяки чому під час підгодівлі більшість сиропу бджоли складають у медовому магазині. Таким чином пасічник отримує щільники з самим кормом без розплоду.
Велика кількість льотних бджіл у період головного медозбору не дає гарантій успішної зимівлі і задовільного стану сімей навесні. Бджоли, які вийшли з розплоду в першій половині липня, загинуть ще до осені, тому потрібно подбати про омолодження сімей.
До моменту остаточного підготування пасіки до зимівлі мусимо довести її до такого стану, щоб у гніздах було якнайбільше молодих бджіл, бо лише вони доживуть до весни. Омолодження сімей забезпечать молоді матки і помірне надходження нектару.
Там, де після липи взятків уже немає, потрібно «створити ілюзію» надходження нектapy до вулика шляхом підгодівлі бджіл цукровим сиропом. Підгодівлю виконують малими порціями сиропу або більшими кожних декілька днів. Використовують рідкий сироп: 1 частина води на 1 частину цукру. Рідкий сироп бджоли легше розкладають на прості цукри і використовують його на годування молодого розплоду. Він також буде джерелом води, яка незамінна при вирощуванні розплоду.
Інтенсивне червління матки призведе до збільшення споживання пилку. При інтенсивному серпневому червлінні сильна сім’я в середньому споживає 2 повні рамки пилку. Серпневе споживання пилку не закінчується лише вигодовуванням розплоду. Молоді бджоли також з’їдають багато пилку, щоб набрати відповідну зимову кондицію.
3’ясовано, що осінні бджоли, які споживають nepгy, мають велику масу, збільшену життєву енергію, а їхне тіло містить більше білку та інших субстанцій. Ці бджоли легше зносять зиму, є стійкими до хворіб, довше живуть, а навесні вирощують більше розплоду і швидше розвиваються.
Наприкінці серпня, якщо вже немає взятків, потрібно розпочати противароатозні обробки. Це дуже важливий захід. 3апізнення з ним спричинює сильне ослаблення сім’ї перед зимівлею, бо вароатоз знищує значну кількість зимових бджіл. Кліщі в серпні розвиваються тільки на бджолиному розплоді, бо трутневого в цей час уже не-має.
Після закінчення взятку потрібно враховувати можливість виникнення бджолиних крадіжок на пасіці. Бджоли намагаються дістатися до чужих вуликів, найчастіше до слабких сімей чи відводків. Якщо бджоли-охоронці, що пильнують льоток, впустять чужих бджіл у вулик, то останні винесуть з нього повні зобики меду, і розпочнеться організована бджолина крадіжка.
Бувають випадки, коли бджоли-злодійки знищують слабкі сім’ї. Вони найперше вбивають бджіл на льотку, а потім усередині вулика. Також можуть убити матку сім’ї, на яку нападають. Після припинення опору грабованої сім’ї злодійки виносять із вулика весь запас меду. Після такої нападки у вулику залишається незначна кількість молодих голодних бджіл та пошкоджений розплід.
Старші бджоли гинуть або вилітають з вулика разом із бджолами-злодійками. Це, звичайно, крайність, але кожен бджолиний напад призводить до втрат серед бджіл. У цьому можна переконатися оглянувши місце перед льотком сім’ї, яку грабували — після кожного нападу там залишається багато мертвих бджіл.
Пасічник так повинен працювати на пасіці, щоб не допускати нападів. Чинники, які сприяють нападам: нещільність вуликів, довготривалий огляд при відсутності взятку, залишення на точку рамок, а також утримання на пасіці слабких сімей і залишення їм занадто широких льотків. Якщо виникне бджолина крадіжка, тобто зауважимо велику кількість бджіл, які б’ ються на прилітній дошці, роботу на пасіці потрібно припинити.
Льоток грабованого вулика зменшують, а на передню стінку вулика навішують шматок тканини, змоченої у солярці, фенолі або бензині. Певний ефект дає скроплення бджіл-злодійок холодною водою. При сильному нападі вулик забирають, а на його місце ставлять порожній, усередину якого кладуть шматок тканини, змочено’ї в одній із перерахованих вище субстанцій.
Ян ПЛЄВА
«Pasieka» №4, 2014
Переклав Андрій БОГАЧ
Умови для гарного медозбору
- Одне з найважливіших умов реалізації продуктивного потенціалу сімей – наявність рясних джерел нектару в радіусі продуктивного льоту бджіл (всього лише 750 м, в цьому радіусі збирають корм до 80% льотних бджіл).
- Для максимально ефективного використання медозбору в родині повинні бути не тільки льотні бджоли, що збирають і приносять нектар з поля, а й молоді (вульойві), які приймають його, перероблюють в мед, додають в стільники і запечатують восковими кришечками, причому має бути певне співвідношення між різними віковими групами комах. Будь-яке порушення його завжди веде до зниження продуктивності сімей.
- У родині обов’язково повинна бути плодова матка, що вільно переміщується. Під час головного медозбору її не слід ні змінювати, ні відбирати. Ці операції доцільніше виконувати до настання головного медозбору або в самому його кінці. Під час тривалого взятку не слід вдаватися до обмеження кладки яєць маткою.
- Забезпечити сім’ї на період головного взятку відповідним числом вже відбудованих порожніх якісних (світлих) стільників. Відомо, що бджоли спочатку наповнюють нектаром в 3 рази більшу площу осередків в порівнянні з необхідною для розміщення зрілого меду. При порушенні цієї вимоги медозбір сімей зменшується на 40%. Так, при середньодобовому принесенні нектару 1.5-2 кг потрібна одна магазинна надставка на 6 днів; при 4 кг нектару в день слід ставити на сім’ю одночасно дві магазинні надставки на 6 днів.
При таких умовах через кожні 6 днів надставки, заповнені медом, відбирають, а на їх місце ставлять інші з порожніми стільниковими рамками.
Результати дослідів показують, що під час головного медозбору використання в магазинних надставках тільки рамок з вощиною знижує продуктивність сімей в середньому на 43%.
- Необхідно своєчасно з родини відбирати і відкачувати зрілий мед, так як по мірі його накопичення у бджіл загасає інстинкт збору нектару. Порожні стільники його стимулюють. Збільшення площі порожніх стільників під час медозбору підвищує кількість зібраного меду на 10-15%.
- Для значного зниження енергетичних витрат бджіл на видалення зайвої вологи з нектару, прискорення його згущення і підвищення продуктивності сім’ї необхідно посилювати вентиляцію гнізда: відкрити на повний просвіт нижні льотки, між дном і корпусом вулика вставити дерев’яні клини, в ряді випадків можна змістити утеплення і відігнути холстик у задньої стінки вулика.
Тривалість і велика кількість взятку залежать від багатьох причин: кількості і різноманітності медоносів, погоди, температури, вологості повітря і грунту. Іноді взяток триває більше двох місяців, а іноді один – два тижні. Дуже хороший взяток буває в теплі дні і ночі з рідкісними грозовими дощами. В цей час рослини рясно виділяють нектар. І навпаки, холодні ночі сильні сухі вітри перешкоджають виділенню нектару. Бджоляр в період медозбору повинен намагатися менше турбувати бджіл. Кожен розбір гнізда викликає сильне збудження бджолиної сім’ї і на деякий час позбавляє її працездатності: бджоли погано вилітають з вулика за нектаром. Оглядати бджіл в період головного медозбору потрібно тільки в разі крайньої необхідності і виконувати всі роботи в другій половині дня, тоді бджоли за ніч заспокояться і з ранку знову активно включаться в медозбір.
При настанні медозбору бджоляр повинен при необхідності додатково розширити гніздо (поставити корпусу або надставки), перегрупувати бджолиний розплід, якщо цього не було зроблено раніше, зосередивши печатний розплід вгорі, а відкритий – внизу гнізда, і звільнити значну частину молодих бджіл від виховання розплоду, переключивши їх на збір і переробку нектару. Для цього обмежують відкладання яєць маткою (при короткому бурхливому медозборі перед самим його приходом, а при тривалому медозборі в другій його половині).
Перед настанням медозбору бджоляр видаляє з гнізда ті рамки, які містять мед, що швидко кристалізується. Видаляють з вулика і рамки з падевий медом. Цей мед для зимівлі непридатний. При його споживанні бджоли взимку сильно слабшають або гинуть. Рамки з їдким медом відкачують навіть в тому випадку, якщо на стільниках є печатний розплід. Відкачувати мед зі стільників, що містять відкритий розплід, не можна.
При хорошому медозборі бджоли, що повертаються з вантажем, можуть не потрапляти на прилітну дошку, падати на землю, в траву. Тому на час медозбору доцільно приставляти сходні. Вони повинні служити продовженням прильотної дошки, мати ширину 25-30 см і довжину 50-60 см. Встановлюють їх під невеликим нахилом (10-20 °) до прилітній дошці. Після закінчення медозбору сходні можна прибрати.
Умови медозбору-забезпеченість сім’ї сотами
Для повного використання потенційних можливостей бджіл по збору меду, крім інших умов, сім’ї повинні бути повністю забезпечені достатньою кількістю суші. Тому на головному медозборі постановку необхідної кількості медових корпусів треба робити тільки при їх укомплектуванні рамками із сушею. Іноді бджоляр при огляді сім’ї бачить, що в деяких сотах міститься незапечатаний мед і велика кількість осередків заповнено нектаром тільки частково. Роблячи помилковий висновок, що бджолам досить місця для розміщення свіжого нектару, бджоляр не має права продовжувати гніздо сотами і тим самим завдає непоправної шкоди медозбору. Незаповнення осередків пояснюється тим, що бджоли приносять у вулик рідкий нектар, який містить від 40 до 80% води. При переробці його в мед бджоли видаляють з нього значну кількість вологи (зрілий мед містить близько 21% води). Зазвичай процес переробки нектару в мед триває 5-6 днів. Зрілим медом бджоли повністю заливають кожну клітинку сота і запечатують її. У такій комірці міститься близько 0,43 г меду. Тим часом свежепрінесенним нектаром бджоли заповнюють лише третю частину комірки (близько 0,14 г). При подальшому випаровуванні води і згущенні нектару його початкова кількість в комірці буде зменшуватися. Бджоли прагнуть заповнити частину осередків, але ніколи не складають в одну і ту ж комірку нектар, принесений в різні дні. Для розміщення 1 кг нектару бджолам потрібно 7140 осередків, а для розміщення 1 кг меду – всього 2400.
Таким чином, за 6 днів при медозборі 1 кг в день бджоли приносять у вулик 6 кг нектару, для розміщення якого буде потрібно близько 20 тис. осередків (6 полурамок або 3 гніздових стільника). Тим часом для розміщення 6 кг меду бджолам потрібно всього близько 14-14,5 тис. осередків. Отже, для переробки нектару в мед при медозборі в 1 кг потрібно додатково близько 6 тис. осередків. Якщо у вулику не буде достатньої кількості вільних осередків для переробки нектару в мед, бджоли скоротять принесення нектару у вулик і медозбір буде зірваний.
Потреба бджолиної сім’ї в сотах для розміщення і переробки нектару залежить від величини медозбору. Зі збільшенням його сили зростає і потреба в сотах, необхідних для розміщення нектару і дозрівання меду. При низькій забезпеченості пасіки сотами бджоляр змушений відкачувати недостатньо зрілий мед, для того щоб зберегти щоденне висое принесення нектару у вулик. Передчасно взятий мед має підвищену вологість і гірший за якістю, ніж зрілий мед. Він швидко закисає і погано зберігається.
Потреба бджолиної сім’ї в сотах на шостий день, тобто до моменту дозрівання меду, складає: при медозборі 1 кг – 3 гніздових або 6 полурамок, при медозборі 2 кг – 6 гніздових або 12 полурамок. При такому медозборі надставок бджолам вистачає для складання меду менш ніж на тиждень. Якщо щоденне принесення нектару складає 3 кг, то на шостий день бджолами буде зайнято 9 гніздових або 18 полурамок. При медозборі в 4 кг двох надставок або одного 12-рамкового корпуса вистачить всього на 6 днів. З огляду на ці дані, бджоляр в залежності від кількості, що надходить у вулик нектару, повинен регулярно розширювати гніздо бджіл.
Повністю другий корпус або дві надставки при медозборі в 2 кг будуть заповнені медом через 16 днів, при медозборі в 3 кг – через 10 днів, а при медозборі в 4 кг – через 6 днів. Більш рясний медозбір вимагає постановки додаткової надставки на другий корпус. Два корпуси або чотири надставки будуть повністю заповнені медом через 12 днів при силі медозбору в 5 кг.
Чим вище медозбір, тим більша потреба бджолиної сім’ї в сотах, і чим менше їх буде поставлено у вулик, тим більше будуть втрати меду на пасіці. Принцип установки нового магазину такий – порожній магазин завжди ставлять під найнижчий магазин, заповнений наприском. Таким чином, ми будемо створювати для бджіл природні умови, при яких вони завжди складають мед у напрямку зверху вниз. Літки у всіх медових магазинах, за винятком самого верхнього, повинні бути відкриті.
При відсутності на пасіці достатньої кількості запасних стільників в надставки можна поміщати напіввідбудовані стільники або рамки з вощиною.
Умови медозбору – вплив на медозбір розплоду у вулику
Стандартний підхід до розплоду у вулику під час медозбору наступний. Якщо медозбір нетривалий (менше двох тижнів), то чим менше в бджолиної сім’ї буде відкритого розплоду, тим більше бджоли зберуть меду. Ця точка зору пояснюється тим, що число бджіл, зайнятих відгодівлею розплоду, скоротиться і збільшиться кількість бджіл, що вилітають з вулика за медом.
Антон Андрусевич
«Пасіка від« А до Я »
№ 6 (130) березень 2021
Русский
