ПАСІЧНІ ПОРАДИ НА ТРАВЕНЬ І ЧЕРВЕНЬ

Травень і червень – це два місяці, коли у бджолосім’ї відбувається найінтенсивніша життєдіяльність. Дуже швидко збільшується кількість бджіл, а пасічник повинен тримати руку на пульсі, щоб утримати сім’ї в робочому стані й не допустити неконтрольованого розмноження. Роботи, які будемо виконувати на пасіці в травні, залежать від кількох чинників: погоди, розкладу взятків у сезоні, типу пасічникування, типу вуликів, величини пасіки тощо.

Проте є багато спільних елементів для всіх пасік. У травні й червні бджоляр повинен забезпечити бджолам відповідний простір у вулику. Має вистачити стільників на розплід, а також для накопичення нектару й дозрівання меду. В першій половині травня ми повинні досить точно регулювати збільшення гнізда, бо часто бувають холоди, які можуть заважати правильному розвитку сім’ї. В другій половині травня холодів зазвичай уже не буває, тому ліпше тримати бджіл у гніздах ширших, ніж надто тісних, щоб не спричиняти ройовий стан. Можемо вже ставити магазинні надставки, підставляти їх ліпше під заповнені недозрілим медом. Пам’ятаймо про відбудову вощини, щоб поміняти якнайбільше гніздових рамок на нові. За теплої погоди і взятку з ріпаку, який більшість наших пасік може використовувати, відбудова нових рамок відбувається блискавично. До сильних сімей вставляємо навіть по кілька рамок з вощиною одночасно, а зачервлені гніздові рамки переносимо до магазинних надставок або за розділову решітку за гніздом (вулики лежаки та корпусні вулики).

Ройовий стан. Друга половина травня і червень – це пора, коли бджоли найчастіше проявляють схильність до входження в ройовий стан. Часто, незважаючи на утримання нерійливої популяції і правильне додавання об’єму гнізда до сили сім’ї та взятку, погода не дає змоги бджолам вилітати з вуликів упродовж кількох чи навіть кільканадцяти днів. Тоді в більшості сімей може виникнути ройовий стан. На невеликій пасіці можна здійснити заходи, щоб запобігти роїнню впродовж одного дня відразу після виправлення погодних умов. На більших пасіках, де використовують ізолювання маток, також маємо час на здійснення цих заходів.

Ізолятори запобігають виходу маток з вулика, а бджоли без маток повернуться самі, навіть якщо впродовж певного часу сформують рій на найближчому дереві. В інших пасіках, де матки мають вільний доступ до льотка, може трапитися масове роїння, що призведе до втрат. Рої часто прививаються в найнесподіваніших місцях. Їх повернення є практично неможливим. З метою зменшення втрат потрібно якнайшвидше виконати протиройові заходи у якнайбільшій кількості вуликів і якомога більше часу проводити на пасіці, особливо з 8-ї до 17-ї години (це дасть змогу спіймати частину роїв).

Заміна маток. У травні, і передовсім у червні, замінюємо бджолині матки на молоді, яких виростили на своїй пасіці або купили. Залежно від того, яких маток підсаджуємо, плідних чи неплідних, або підставляємо маточники, використовуємо різні методи підсаджування маток. Кінець травня і червень — це найкращий період для збільшення пасіки. Найліпшим способом – створення відводків. Це також чудовий спосіб для ослаблення ройового настрою на пасіці.

Відкачування меду. Мед з вулика відкачуємо, коли він повністю зрілий, це означає, що гнездові рамки запечатані принаймні на 2/3 площі, а надставкові – наполовину.

При гірших погодних і взяткових умовах може виникнути ситуація, коли потрібно відкачувати мед із незапечатаних рамок (особливо ріпаковий мед не може залишатися занадто довго в рамках, бо навіть у них кристалізується). Вважають, що мед є зрілим, якщо перехиливши і сильно струсивши рамку, мед не витікає з комірок. Проте тут рекомендують бути обережним. Пам’ятаймо про дотримання чистоти при отриманні меду i його фасу­ванні, щоб забезпечити своїм клієнтам мед високої якості. В цей період важливо забезпечити бджіл якісною водою. Якщо бджоли не мо­жуть використовувати воду з природи, то потрібно на пасіці облаштувати напувалку.

Кжиштоф ФУРСО
«Pasieka» № 3, 2011
Переклав Андрій Богач