Розширюємо – з розумом!

Десь на початку третьої декади квітня (строки залежать від погоди та регіону), після повної заміни зимових бджіл та з встановленням постійної льотної погоди «вуликова субстанція» (вираз Пауля Юнгельса) починає стрімко прибувати. По-перше, починають масово виводитись молоді бджоли, по-друге, матка нарощує темпи яйцекладки, по-третє, збільшуються запаси пилку та нектару. Це – якісно новий етап у житті бджолосім’ї. До цього «вуликова субстанція», навпаки, скорочувалась – корми активно споживались та перегонялися у розплід, свіжий принос розходився «з коліс», старі бджоли масово відходили – або, у кращому випадку, залишалась незмінною!

Memento mori

Зволікання з розширенням – майже смерті подібне! Бо у такому випадку розвиток сім’ї, що тільки набрав темпи, штучно загальмується з вини пасічника. «Медові» бджоли за пару погожих днів «заб’ють» гніздо нектаром та пилком з садків, матка просто не матиме місця під засів! Разом з тим, важливо не перестаратись. Бо розширення «з запасом», може призвести до погіршення мікроклімату у вуликах, особливо, за повернення холодної погоди, що, як мінімум, не сприятиме розвитку, або може, навіть, загальмувати його.

Як же бути? З одного боку, промисловий підхід передбачає разове розширення корпусами. З іншого боку, уявіть собі, що у 20-х числах квітня поставили другий корпус рута, збільшивши обсяг вулика одразу удвічі. Хай навіть у першому на цей момент бджолам було вже тіснувато. Усе тепло буде зверху – у напівпорожньому корпусі. Не дуже… Правда? А якщо розширення корпусом дадана (на 300 мм.)? Однозначно, не варіант! Треба щось вигадувати. При цьому, для практичного використання вбачаються три підходи.

Арифметика розширення

Теоретично, розрахувати динаміку нарощення бджоломаси не так вже і важко. Якщо зимові бджоли повністю змінилися, відхід бджіл буде мінімальним і їм можна знехтувати (принаймні, у дуже короткостроковому періоді). Прихід же бджіл залежить від наявних обсягів печатного розплоду. Проблема тільки – з точністю оцінки його обсягів. Припустимо, що на 20 квітня «печатка» є на 4 рамках рута по 2/3 рамки. Враховуючи, що приблизна кількість чарунок такої рамки (на 230 мм.) складає 6 тис., під розплодом буде десь 4 тис., тобто усього 16 тис. розплодних чарунок. Протягом 12 днів – до 2 травня – цей розплід вийде повністю. В результаті чого з’явиться 1,6 кг. бджіл. З розрахунку 200 гр. на рамку, їм потрібно мінімум близько 8 додаткових рамок! Аби наше припущення було реальним, треба щоб у період з 30 березня по 11 квітня матка у середньому відкладала більше 1,5 тис. яєць на добу (можливе рівномірне збільшення яйцекладки з 1 до 2 тис. за цей період). Реальний розклад? Як подивитися…

Способи розширення багатокорпусників

Промисловий.

Розширення другим корпусом «під низ». В принципі, достатньо технологічна процедура. Цей корпус може навіть залишатися після зимівлі, що проходила у двох корпусах. Коли гніздо зверху, то втрати тепла навесні у такому випадку незначні. Однак відомо, що бджоли куди більш завзято йдуть наверх, аніж донизу. Хоча, якщо вже припече (буде тісно) – самі витіснять матку вниз! По ситуації, пасічник може поміняти корпуси місцями з настанням стійкого тепла.

Аматорський.

З елементами по-рамкової роботи. Сутність у тому, що частина (або половина) рамок, як правило, кормові та з печатним розплодом з освоєного першого корпусу піднімається у другий, та розміщується по центру над рамками, що лишилися знизу. Це дозволяє зберегти «вертикальність» та компактність гнізда та його температурний режим. Потім поступове розширення відбувається з боків, але теж по-рамково.

Компромісний.

Другий корпус ставиться через плівку,  яка поступово загинається по мірі його освоєння бджолами. Для початку можна загнути біля передньої або задньої стінки см. на 10. При цьому, не обов’язково, щоб другий корпус був повністю заповнений рамками. Днів через п’ять можна збільшити площу дотику удвічі, а ще через тиждень – прибрати плівку зовсім.

Куди більш зручно розширювати вулики магазинними надставками (рамка на 145 мм.), коли гніздовий корпус – дадан (на 300 мм.). У такому випадку ризими порушення мікроклімату у гнізді мінімальні. Або навіть лежаки. От вам і перевага цієї конструкції вуликів! Навіть, якщо по боках гнізда буде підставлено трохи більше рамок, ніж треба – це не має дуже нашкодити температурному режиму. Зазначимо лишень, що за будь-яких обставин, у цій порі категорично не рекомендується порушувати цілісність (рвати/різати) розплодного гнізда! Незалежно від породи бджіл та сили сім’ї. Розширення – тільки обабіч, зверху, або знизу.

З вощиною – обережно!

Як правило, перше розширення здійснюється світло-коричневими стільниками. Бажано, щоб вони були не геть «сухі», а з клаптиками меду/перги. Якщо ні, то не завадить трохи полити (побризкати) сушник цукровим сиропом або медовою ситою. Проте іноді пасічники, особливо початківці, поспішають з підстановкою вощини. Цього робити не варто. Освоєння вощини у цей час забирає у бджіл багато енергії та часу, що не найкращим чином позначається на темпах розвитку. Зворотні холоди, навіть тимчасові, взагалі можуть відбити охоту будувати. Коли бджоли «затопчуть» цю вощину, то це вже не те… Крім того, досить часто за несприятливих умов вощину гризуть. Хай там як, але необхідною передумовою для постановки вощини навесні є впевнена «побілка» рамок та/ або початок відбудови «язичків» у вільному просторі вулика (за заставною). Без цих ознак про вощину і думати зась! Та навіть за їх наявності  зловживати «штучною» теж особливо не слід. Максимум, можна дати пару рамочок на сім’ю обабіч розплодного гнізда за умов гарної погоди та взятку і достатньої сили сім’ї. Зробити упор на розширення штучною краще вже ближче до середини травня, коли молодих бджіл буде вдосталь. Особливо доцільно використовувати для будівельної діяльності взяток з ріпаку, аби на акації звільнити бджіл від зайвих будівельних навантажень. Тим самим підвищити вихід меду.

Інформація взята в журналі «Пасічний Журнал».
Випуск Березень 2016, стор 7-8. Автор не вказаний.
Youtube канал Пасічного Журналу https://www.youtube.com/channel/UCXGGe…SgkihDSa9w
Сайт http://apijournal.com/