ПРОПОЛІС: ПРИХОВАНИЙ СКАРБ ІЗ ВУЛИКА

Золотистий і смачний, приємний на язик, як оксамитова подушка. Він тече і розкішно капає, коли бджоляр ламає щільник… Це і є повноцінна, досконала їжа, амброзія, нектар богів. Мед був для людей, як їжа та ліки в цивілізаціях від найдавніших часів до сьогодні. Я думаю, мед — як спокуса, як Мата Харі має на меті відволікти нашу увагу від іншого справжнього скарбу вулика. Якщо ви хочете відкрити для себе секрет, зніміть кришку вулика і підніміть верхній корпус. Скоріше всього це вам не вдасться зробити без стамески, оскільки корпуси з’єднані бджолиним клеєм. Цей клей — прополіс, термін, придуманий Арістотелем, що означає «про – перед» і «поліс — місто» . Прополіс — прихований скарб із вулика. У дуплах дерев дикі бджоли створюють внутрішню оболонку прополісу і лінія льотка – входу в гніздо має потовщення з прополісу, що складається з рослинних смол, які бджоли змішують з воском. Прополісна оболонка служить багатьом цілям: є замазкою для тріщин, сприяє стабільності температури і рівня вологості, і є гідроізоляцією. В такий спосіб бджоли відділяють і захищають гніздо від зовнішнього світу.

Прополіс і здоров’я бджіл. Окрім створення фізичного бар’єру проти пестицидів та шкідників, прополіс дуже корисний для здоров’я медоносних бджіл. Дослідження, в якому вулики покрили екстрактом прополісу, показало, що прополісна оболонка гнізда зменшує бактеріальні навантаження та підвищує імунну експресію генів в оброблених колоніях. Дослідження показали, що ознаки гнильцю, спричинені бактеріями Paenibacillus Iarvae, виявлені у польових бджіл та спори гнильцю виявлені в магазинах з медом, зменшувались при згодовуванні бджолам сиропу з прополісом.

У дослідженні, коли бджіл годували медо-перговою сумішшю, збагаченою Ascosphaera apis, грибним агентом аскосферозу, у бджіл у вуликах з покриттям із прополісу було набагато менше мумій із крейди, ніж у вуликах, які такого покриття не мали. Цікаве спостереження, колонії (бджоли- ні сім’ї), заражені аскосферозом, відповідали збільшенням польотів бджіл зі смоляними обніжками – таку поведінку можна вважати методом самолікування колонії. Перше в історії дослідження впливу прополісу на Nosema ceranae, спороутворюючий грибковий паразит в медоносних бджіл, було опубліковано у 2018 році. Воно показало, що при згодовуванні бджолам заміннику пилку, прополісу і екстракту листя покращувалося виживання і знижувалося вірусне навантаження в ноземаінфікованих бджіл.

Кліщ варроа деструктор, разом з супутніми, щонайменше, семи вірусами, зокрема і вірусом деформованого крила DWV, сприймається як одна із найбільших загроз для бджіл. Дослідження заражених колоній з DWV показало, що навантаження DWV було більшим у колоній з вилученим прополісом.

Прополіс і здоров’я людини. Уявіть першу людину, яка стояла перед гніздом диких бджіл і помітила клейку пасту, що облицьовує вхід у гніздо. Можливо, їй прийшла думка, що це гніздо заповнене активними бджолами, а інші гнізда — з меншою кількістю липкого матеріалу — мають не таких активних бджіл. «Це те, що добре для бджоли, також для мене хороше?» — так вона могла подумати, і потім опустила палець в прогрітий сонцем прополіс і поклала його собі на рану. Історичні дані свідчать, що користуватися прополісом людина почала так само давно, як і споживати мед диких бджіл.

Прополіс використовувався в традиційній і народній медицині століттями. Він згадується в «Історії рослин» (1597 р.) для використання в якості мазі, якою лікували запалення та синці та «Повний травник Кальпера» (1653 р.) у статті «тополеве дерево» як мазь для лікування запалення і жару в будь-якій частині тіла. Гіппократ, як кажуть, вживав прополіс для лікування ран і виразок, застосування, що актуальне до сьогодні.

3 початком досліджень на початку 20 століття хімічного складу прополісу, виявлено понад 300 біологічно активних сполук, в т.ч. ефіри, жирні кислоти, амінокислоти, ароматичні кислоти, вуглеводи, альдегіди, кетони, терпеноїди, вітаміни та флавоноїди. 3 них найбільший потенціал для досліджень мають флавоноїди. Лабораторні дослідження біологічної активності та фармакологічні властивості цих сполук ідентифікували широкий діапазон протизапальних, антисептичних, антиоксидантних, антибактеріальних, антимікотичних, протигрибкових, противиразкових, протиракових та імунномодулюючих властивостей. Ці біологічні сполуки служать для захисту рослин, з яких вони зібрані і бджоли збирають ці смоли для захисту від вірусів, бактерій, паразитів і травм, так само прополіс має подібні терапевтичні властивості і для людини.

Бджоли збирають смолу з рослин біля своїх вуликів. 3алежно від географічного положення пасіки, смола, в основному, надходить з тополі, берези, кінського каштану або хвойних дерев, при цьому переважає тополя, яка росте в США та Європі. Тополя є єдиним видом, прополіс з якої зараз розглядається, як безпечна альтернатива/доповнення до офіційної медицини за міжнародним контролем якості.

Прополіс можна розділити на сім основних типів, які залежать від місця збору та рослинного походження: тополя (Європа, Північна Америка, нетропічні райони Азії та Нова 3еландія); зелений прополіс (Бразилія); береза (Росія); червоний прополіс (Куба, Бразилія, Мексика); Середземноморський прополіс (Сицилія, Греція, Крит, Мальта); класія (Куба, Венесуела); і Тихоокеанський прополіс (Тихоокеанський регіон, Окінава, Тайвань, Індонезія). Рослинні джерела визначають хімічні складові та біологічну активність прополісу. В останні десятиліття проводилися багато досліджень в лабораторіях, на тваринах та людині про користь прополісу для здоров’я для людини. Деталі деяких досліджень на пацієнтах наведено нижче.

Рак — у лабораторних дослідженнях із використанням клітин людини, етанолові (етиловий спирт) екстракти китайського прополісу різні концентрації вбивали ER + та ER- клітини раку молочної залози людини протягом 24 та 48 годин.

Гінекологія — 5 %-ий водний розчин прополісу протягом семи днів відновив стан піхви в жінки з хронічним вагінітом. Догляд за ранами — чверть пацієнтів мають виразки стопи при діабеті, які можуть призвести до ампутації нижньої кінцівки. У дослідженні застосовували тонкий шар екстрактy прополісу у пацієнтів при хронічних виразках стопи (у діабетиків) протягом 6 тижнів. Через 1 тиждень у 41 % пацієнтів відбулося зменшення рани і після 3-7 тижнів 19 % мали повне загоєння.

Прополіс в аптеці. Прополіс отримав сертифікат, як ліки в Німеччині, Румунії, та Бразилії. Однак Адміністрація Продуктів і Ліків США (FDA) класифікує прополіс як дієтичну добавку, але не як ліки. Як результат, препарати на основі прополісу відсутні в переліку FDA. Відповідно до ресурсу WebMD, єдине можливо безпечне використання прополісу — полоскання рота. Ресурс WebMD вказує, що недостатньо доказів для використання прополісу при лікуванні стопи у спортсменів, опіків, простудних захворювань, лихоманки денге, діабету, діабетичних герпесів стопи, генітального герпесу, гінгівіту або періодонтиту, імунної системи, інфекцій, запалення, кишкових паразитів, раку горла і носа, розладів шлунка, туберкульозу, молочниці, виразки, бородавок та загоєння ран.

Комерційно приготований прополіс можна придбати в Інтернеті та в магазинах здорової їжі у вигляді рідкого екстракту, капсул, таблеток для полоскання рота, порошку, кремів та справ, він входить до складу деяких косметичних засобів. Ці препарати використовуються для лікування вугрів, опіків, симптомів простуди та грипу, простого гepпecy, генітального герпесу і ран.

Прополіс вважається нетоксичним, але люди з алергією до вжалень бджіл, бджолиного пилку, меду, маточного молочка, хвойних або тополі повинні вживати його обережно або пройти тестування у алерголога перед його використанням. Краще уникати використання прополісу, якщо ви вагітні або годуєте грудьми, маєте астму, проблеми зі згортанням крові, або за два тижні до операції. Попередньо проконсультуйтеся з лікарем перед прийомом рослинної добавки, в т.ч. прополісу.

Доктор Стефан Стангачіу, президент Румунського товариства з апітерапії, Генеральний секретар міжнародного Товариства апітерапії та почесний Президент німецької спілки апітерапії добре розбирається у продуктах бджільництва. Як співавтор великого розділу про апітерапію в книзі «бджільництво для боротьби з бідністю та безпека засобів до існування», Стангачіу вважає, що прополіс має найбільший потенціал серед інших продуктів з вулика для використання в медицині. Він описує наступні форми використання прополісу: місцевий засіб при лікуванні ггерпесу зостер, вугрів та екземи; в аерозолях при астмі; і перорально при виразках шлунку і дванадцятипалої кишки, при гіперліпідемії і запорах. Він зазначає, що клінічні докази підтверджують використання прополісу для поліпшення імунної функції та що європейці часто приймають прополіс для запобігання сезонним епідеміям грипу.

Кріс Клерономос, спеціаліст з функціональної медицини, акупунктурист і травник, який є нинішнім президентом Товариства апітерапії США, каже, що прополіс є однією з його улюблених «трав» всередині царства апітерапії. «Прополіс дуже універсальний, — каже він, — і може застосовуватися, наприклад, для гамування болю, як протимікробний засіб, як протизапальний, при проблемах шлунково-кишкового тракту, або циркуляції крові. Перешкода полягає в тому, що дуже важко працювати з ним. Усі смоли є потужними.» 3гідно з Клерономосом, зелений прополіс часто використовується для лікування раку; червоний має чудові антимікробні властивості; і коричневий — для полегшення болю.

Ось кілька власних способів Клерономоса та комерційних композицій прополісу:

• Пероральний прополіс з антибіотиком при ГІ-інфекціі
• При хронічному бронхіті •

Для рефлюксу

• У зубній пасті
• У спреї для носа, змішаному з медом.

Три німецькі бджолярські журнали попросили своїх читачів, щоб заповнити опитування пpo їх використання апітерапії, конкретно — мед, прополіс, пилок і маточне молочко. На це питання пасічники відповіли, що вони використовували прополіс при різноманітних хворобах, включаючи застуду, рани і опіки, ангіну, проблеми в яснах та в профілактичних цілях.

У традиційній китайській медицині (ТСМ) прополіс, як вважається, діє на селезінку, яка сприяє травленню, згортанню крові і метаболізму рідин та печінку, яка відповідає за регуляцію потоку Ци, або енергії. Акупунктура в першу чергу використовує прополіс (Фен Цзяо) для зовнішнього застосування в nорошках, пастах або мазях. Це інгредієнт у кількох рецептурах, що використовуються для пом’якшення твердої шкіри та тканин, зменшення запалення, полегшення болю і посилення імунної системи. У ТСМ прополіс використовується для лікування мозолів, опіків, виразки рота, виразки шлунку, тріщин шкіри та ерозії шийки матки.

3а даними ринку прополісу, звіту за 2019 рік, — по всьому світу є 21 виробник комерційного прополісу.

Серед провідних виробників настоянки прополісу та капсул є Апіс Флора (Бразилія), Wax Green (Віск 3елений, Бразилія) та Comvita (Нова 3еландія). Китай є найбільшим споживачем прополісу у світі, за яким слідує Бразилія. Прополіс використовують в харчовій, косметичній та фармацевтичній промисловості.

Потенціал прополісу в медицині. Чи може прополіс вважатися звичайними ліками? Відповідь буде «Так», але тут є багато перешкод. «Ми ще не маємо затвердженої методології для апітерапії, чи прополісу або бджолиної отрути, — застерігає Клерономос. «Нам потрібно використовувати звичайну мову та клінічні дослідження, щоб провайдери не остерігалися ним користуватися». Що потрібно для переміщення прополісу з пасіки в аптеку? Це складно. 3а останні 40 років приблизно 50 % затверджених ліків в США були прямо чи опосередковано отримані з натуральних продуктів, а решта надходить із синтетичних сполук. Деякі ліки — це просто сполуки із знайомих рослин – кодеїн від опійного маку для зняття болю, наперстянка від Європейської наперстянки при сердечних нападах, і таксол з кори тихоокеанського тисового дерева при раку молочної залози.

Ми називаємо смолоподібний продукт медоносної бджоли «прополіс», але цей термін це не те саме, що наукова назва, що дана певному виду рослин. А названа рослина має свій геном, який відповідає за метаболіти, які визначають її біологічну дію. Медоносні бджоли збирають смолу не з одного виду рослини, а з різних типів рослин по всьому світу. Через це розмаїття флори та хімічних складових існують важливі відмінності в біологічній активності прополісу з різних географічних зон походження. Мають бути досліджені хімічні профілі прополісу, щоб точно встановити, які хімічні компоненти виявлені та які біологічні дії можна очікувати, коли прополіс проходить клінічні дослідження або розробку товару. Чистота прополісу також має значення. Прополіс може містити шматочки деревини, воску, пилку та рештки бджіл. Бджоли, як відомо, при зборі прополісу можуть збирати віконну замазку або смолу з асфальту.

3разки екстрактів прополісу повинні пройти перевірку перед проведенням клінічних досліджень. Ці зразки готуються мацерацією (комбінування частини рослини з розчинником), за екстракцією Сокслета (з використанням лабораторного апарату для вилучення домішок в розчиннику) або екстрагуванням ультразвуком з використанням 70 % етанолу (етилового спирту) в якості розчинника. Розчинники, що використовуються для виготовлення екстрактів прополісу, це зазвичай етанол і вода, які вибирають різні відсотки прополісу, методом екстрагування – істотна частина процесу клінічних досліджень. При випробовуванні нових ліків, перший крок — проведення лабораторних тестів. Потім, як тільки дають зелене світло для початку клінічної форми випробування на людині, препарат проходить три фази клінічного тестування для визначення його безпеки, ефективності та побічних ефектів. Цей процес здійснюється на етапах, які зазвичай можуть зайняти до 12 років. Нарешті, коли підтверджено безпечність та ефективність препарату для лікування зазначеного захворювання або стану, результати подаються до Адміністрації ліків та продуктів харчування (FDA) для аналізу та можливого схвалення як ліків, які лікарі можуть nризначати пацієнтам.

На веб-сайті ClinicalTrials.gov в Національній медичній бібліотеці в Національному інституті охорони здоров’я, ви можете знайти інформацію пpo глобальні клінічні випробування для широкого спектру умов. Нещодавній пошук на веб- сайті виявив 50 різних досліджень прополісу, як медикаментозного лікування різних захворювань.

Ось кілька прикладів, які були нещодавно доповнені перспективними результатами:

Хронічна хвороба нирок – хворі при хронічному захворюванні нирок, яке виникло через діабет, приймали по 500 мг екстрактів бразильського зеленого прополісу в день протягом 12 місяців і мали значно знижену протеїнурію порівняно з контролем, і зменшили ризик прогресування хронічної хвороби нирок та смертність від серцево-судинних хвороб на цій основі.

Рак (побічні ефекти лікування) — променева терапія, одне з декількох методів лікування використовується при раку голови та шиї, викликає виразки всередині рота (мукозит), які боляче перешкоджають вживати їжу. Пацієнтам, які перебували на стадії лікування променевої терапії на шви давали екстракт прополісу на водній основі 3 рази на день, цим запобігли або зцілили мукозит. Цукровий діабет другого типу (T2DM) — хворі з T2DM, які отримували загальну кількість 900 мг прополісу на добу протягом 12 тижнів показали поліпшення крові натще cтoсовно глюкози, HbA1c та рівня загального холестерину порівняно з контролем. Хімічний склад прополісу з Північної та Південної Америки вже частково досліджено. В процесі подальших досліджень для кращого розуміння біоактивних властивостей та механізмів дії, що використовується для здійснення фармакологічних ефектів прополісу, та після клінічних випробувань, наслідком яких стане затвердження FDA, цей скарб вулика може надходити до лікарського кабінету, лікарні чи аптеки поруч з вами.

Обладнання для збору прополісу.

Перекладач М. ГОРНІЧ
 Джерело: American Вее Journal. Липень 2020 року
Журнал «Пасіка» № 8, 2020р.

Поделиться: