БДЖОЛИНА МАТКА І БДЖОЛИ

Представлена інформація пpo роль, важливість і значущість бджолиної матки для бджолосім’ї.

Якими 6 епітетами ми не величали бджолину матку, але її роль і значимість в природі (вид бджоли медоносні) важко переоцінити або перебільшити. І чим більше наукові дослідження проникають в біологію, фізіологію, анатомію особин бджолосім’ї, тим більше ми дивуємося «мудрості» і незбагненності суті цих створінь і матки бджолиної особливо. Перш за все це одна з найбільш високо продуктивних саморегулюючих «машин» з виробництва та відкладання яєць. Одне яйце 0,13-0,14 мг, таких яєць за добу матка може відкласти близько 1500­-2000 шт. За сезон відповідно – 150-200 тис, штук. Маса яєць, відкладених маткою за добу по масі прирівнюються до маси самої бджоломатки.

Бджолина матка – це особина бджолиної сім’ ї жіночої статі. 3а масою і розмірами вона перевершує всіх окремих особин цієї поліморфної спільноти. Довжина тіла матки в залежності від породи і сезону року змінюється від 20 до 25 мм. Маса плідної матки становить 200-250 мг, неплідної – 150-180 мг. 3а даними дослідників для відкладання одного яйця матка витрачає 40-45 с. Початок відкладання яєць приходиться на лютий і закінчується наприкінці вересня. В процесі фізіологічної життєдіяльності матка відкладає запліднені і незапліднені яйця. Тривалість її життя в складі сім’ї обчислюється 3-5 роками. Досвід роботи з бджолами показує, що при несприятливих умовах зимівлі матка гине пізніше основної маси сім’ї, причому виживаність великих маток вище ніж дрібних. Онтогенез матки триває 16 днів.

Вийшовши з маточника матка через 7-10 днів, при сприятливих погодних умовах виходить на шлюбний виліт і злучившись з 6-7 трутнями через 3-4 дня починає відкладати яйця. При цьому матка виділяє пахучі речовини (феромони) зі специфічним запахам за допомогою залоз зовнішньої секреції, розташованих під 2, 3 і 4 тергітами черевця, привертаючи увагу трутнів під час шлюбного вильоту. У той же час дослідниками встановлено, що якщо протягом двох тижнів молода матка не змогла злучитися з яких-небудь причин з трутнями, то вона втрачає здатність до спарювання стає неплідною (трутівка). Бджолосім’ї з такими матками самостійно не виживають і потребують своєчасної допомоги пасічника.

Всі особини бджолиних сімей зовні покриті кутикулою (продукт виділення підшкірного шару клітин епідермісу до складу якого входяrь азотовмісний полісахарид і нерозчинні у воді білкові речовини). Забарвлення кутикули залежить від пігментів і буває жовте і темне. Кутикула покрита волосками, використовуваними як орган нюху. Тіло матки, як і інших особин бджолиної сім’ї складається з трьох рухомоз’єднаних частин – голови, черевця, грудей. Голова у матки округлої форми, на ній розташовані два складних фасеточних ока і три простих дорсальних, вусики-антенки і ротові придатки. До складу складних очей бджоли входять 4-5 тис. окремих очок – амматідій, 3-4 тис. у матки і 7-10 тис. очок у трутня. Кожен амматідій складається з шестигранної зовнішньої лінзи-кришталика, з якої відходить від неї кристалічним конусом і кришталевою паличкою, що закінчується зоровими клітинами. Такий зір називається мозаїчним, він як би становить предмет з безлічі окремих точок зображення, що проходить через кожне очко. Опукле розташування складних очей на голові матки, забезпечує їй велике охоплення навколишнього простору. Для бджоли і матки зокрема надзвичайно важливо сприймати чіткі відмінності предметів на близькій відстані. Наприклад, встановлено, що на відстані 25 мм бджола може розрізняти квадрат зі стороною 5 мм, а на відстані – 40 см – квадрат зі стороною не менше 20 мм. Для бджіл дуже важливо чітко розрізняти предмети поблизу, наприклад, у квітці при зборі нектару або пилку, а також під час роботи у вулику на відбудові щільників, годуванні личинок, переробці і складанні запасів корму.

За даними дослідників бджоли можуть фіксувати пульсації світлових спалахів більше 16 разів на 1 с, людина ж при цьому сnриймає не окремі спалахи, а безперервне світло, у бджоли чітке сприйняття з^’являється лише при подачі 300 і більше світлових спалахів в 1 с. Більш того складні очі бджоли (матки) пристосовані як до темряви вулика, так і яскравого сонячного світла під час польотів. Більш того такі по влаштуванню очі можуть розрізняти поляризоване світло. Тому бджоли можуть орієнтуватися не тільки по намічених орієнтирах, але і по положенню сонця на небосхилі. Найяскравішими для бджіл є – синьо-фіолетові і ултрафіолетові промені. В ультрафіолетовому діапазоні вони бачать три окремих кольору (синьо-ультрафіолетовий, фіолетовий і жовто-ультрафіолетовий).

У довгохвильовому діапазоні бджоли гірше розрізняють кольори, так червоні промені вони зовсім не сприймають. 3а даними наукових досліджень в складному оці бджіл (маток) є три колірних рецептора, що сприймають жовті, сині, і ультрафіолетові промені. У зв^’язку з цим рекомендується і вулики фарбувати в кольори добре помітні бджолами (синій, блакитний, жовтий, білий). Якщо мова йде про павільйонне утримання бджолосімей, то для того щоб матки менше плуталися при поверненні з шлюбного вильоту, на передніх стінках корпусів біля льотків рекомендують наносити характерні колірні мітки.

Цікавий і той факт, що науковими дослідженнями підтверджено, що будь-якого зображення, в простих очах бджоли виникнути не може. В процесі експериментів складні очі бджіл покривали чорним лаком, бджола поводиться як абсолютно сліпа. Якщо ж покрити лаком тільки прості очі, то по гостроті зору і поведінки така бджола нічим не відрізняється від особин з не зафарбованими очима.

Біологічно активні речовини, секретуються залозами зовнішньої секреції в навколишнє середовище, називають гормонами. Вони відіграють визначальну роль в підтримці єдності і регулювання фізіологічного стану і поведінки всіх особин бджолосім’ї. Детальніше вивчені феромони матки. Особливо широким спектром дії і активність має маточна речовина, так званий феромон №1, що продукується верхньощелепними залозами матки. Його матка використовує для залучення трутнів під час шлюбного вильоту, і робочих бджіл всередині бджолосім’^‘ї, а також надає стимулюючу дію на робочих бджіл, попереджаючи появу анатомічних і фізіологічних трутовок, стримує вирощування в бджолосім^‘’ї нових маток. Феромон № 1 в поєднанні з вихідними від матки ароматизованими сполуками, які отримали групову назву феромон №2, надає регулюючу дію на робочих бджіл у період роїння. Робочі вуликів бджоли в оточенні яких перебуває матка (почет) при вільному пересуванні збирають з її тіла секрет субстанції феромонів і разом з кормом передають іншим бджолам сім’ї. Феромони є сигналізатором зворотнього зв’язку стану і наявності маток. При незадовільному функціонуванні залоз цих феромонів бджоли можуть ініціювати тиху зміну матки. Втрата матки веде до «xaocy» в поведінці всіх членів бджолосім’ї, надаючи гнітючий вплив на виконання всіх видів вуликових робіт, в тому числі припиняється будівництво щільників, слабо працює бджолосім’я на медозборі, погано захищає своє гніздо, а бджолосім’ї залишившись без матки можуть навіть залишати свої вулики, а безматочні бджолосім’ї частіше піддаються нападу бджіл з інших бджолосімей.

Встановлено, що феромони регулюють фізіологічний стан бджолосім’ї виділяють не тільки матка і дорослі бджоли, а й розплід. Крім феромонів, що стимулюють розвиток відомі феромони, які регулюють виконання робіт, феромони відлякування та охорони бджолосім’ї від ворогів, феромони тривоги. Особливу роль виконує комплекс феромонів, що виділяються Насонової залозою, вона є у матки і робочих бджіл, розташована між 5 і 6 тергитами черевця. Цей запах служить орієнтирам для бджіл при вильоті матки з вулика під час роїння.

Таким чином, на підставі наведеної інформації можна стверджувати, що комунікативні зв’язки між окремими членами бджолосім’ї різноманітні (звукові, тактильні, трофілаксичні, феромонні) і грають вирішальне значення в процесах їх життєдіяльності. Відсутність матки в бджолосім’ї ставить її на межу виживання і без своєчасної допомоги з боку пасічника така бджолосім’я не виживає.

Спецкор НТЦ «Чарунка»
Проф. Валентина Цікава, м. Харків
Журнал «Український пасічник» 4/2020