ОСІННИЙ ЗЛІТ БДЖІЛ І ЙОГО ПРИЧИНИ

Зліт бджіл в осінній період досі залишається загадкою як для бджолярів, так і для вчених. Жодних об’єктивних причин цього явища на перший погляд немає. Така дивна поведінка проявляється в основному у сильних бджолосімей, які не виявляють жодних ознак до роїння. Залишивши вулик, сім’я, по суті, припиняє своє існування.

ОЗНАКИ ОСІННЬОГО ЗЛЬОТУ

Бджоли залишають вулик восени раптово і найчастіше непомітно для власника пасіки – рано вранці. Іноді відлітає одразу кілька сімей. Зафіксовано зльоти до 70 відсотків бджолосімей з однієї точки.
На аномалію вказують такі ознаки:
– постраждалі гнізда були повністю підготовлені до зимівлі,
– після вильоту сім’ї у вулику практично не залишалося підмору,
– встановлені кормові рамки цілі – комахи надходять у разі зовсім негаразд, як під час традиційного роения;
– до цього моменту не спостерігалося вимушування або якихось інших симптомів занепокоєння;
– сусідні вулики ніяк не реагують на таку поведінку та спокійно йдуть у зимівлю;
– аналіз підмору, що залишився, не фіксують жодного небезпечного для життя комахи захворювання.

Бджоли відлітають з вулика восени найчастіше напочатку чи середині жовтня, коли господар повністю впевнений у здоров’ї всіх сімей та спокійно готує їх до зими. Причому у зоні ризику саме сильні перспективні гнізда.

У ЧОМУ ПРИЧИНА АНОМАЛІЇ

До проблеми має бути застосований виключно комплексний підхід, що враховує всі умови, за яких відбувається зліт. Зазвичай бджолярі шукають єдину причину цього важкоз’ясованого явища і посилається на неї. Ось найбільш поширені теорії:

1. Комахи, що злетіли, хворіли маланозом або вірусом деформації крила.
2. Видалася надто тепла осінь – стався збій у природній біології бджолосім’ї.
3. У вулику знаходилися неякісні стільники – старі, з деформованими осередками, не придатними для вирощування фізично повноцінних особин навесні.
4. У кормові запаси потрапив великий відсоток паді, яка за своїм складом та впливом на бджолиний організм близька до отрути.
5. Матка постаріла через несвоєчасну зміну «королеви». Наприклад, їй більше двох років і вона не спроможна активно відкладати яйця.
6. Різке збільшення популяції кліщів варроа в кінці літа та напочатку осені.
7. Зловживання бджоляра цукровим сиропом та його видача у невідповідні для цього терміни.
8. Бідолашний медозбір у другій половині літа – комахи можуть не перезимувати. Розглянемо кожну з наведених вище причин докладніше.

ПОГАНИЙ МЕДОЗБІР

Всім добре відомо, що біологія будь-якої родини бджіл – це складний механізм, що саморегулюється, залежить від безлічі факторів. Харчові переваги комах безпосередньо пов’язані з поточним сезоном, а також їх віком та періодом життя самих бджолосімей. Влітку природна їжа для медоносних бджіл представлена ​​нектаром та пилком.
Посушливе або негарне літо призводить до різкого зменшення хабара. Бджоли змушені перейти на неприродну для сезону їжу – зібраний раніше мед. А це, у свою чергу, призводить до зменшення або припинення відкладання яєць маткою.
Активність бджолосім’ї відразу падає – комахи перестають відбудовувати стільники. Ще протягом 21 дня відбувається поповнення гнізда за рахунок розплоду, що залишився. Але нове покоління вирощується в екстремальних умовах. Через неповноцінне харчування комахи сильно ослаблені і в кращому випадку живуть не довше 40 діб. Відповідно, до кінця літа гніздо помітно втрачає чинність. Довгоживучі бджоли осіннього покоління будуть повністю відсутні або їх виявляється у вулику дуже мало.
Така бджолосім’я не життєздатна – не готова до нормальної зимівлі, оскільки втратила здатність до регенерації і не може збільшити силу. Приблизно в середині жовтня чи напочатку листопада вона здійснює акт «самовбивства» – самостійно залишає вулик і гине.
Всі ці зміни практично непомітні для господарів посіки. На неблагополуччя вказує лише зникнення друкованого розплоду через три тижні після початку безхабарного періоду.

АКТИВНІСТЬ КЛІЩІВ

Протикліщові препарати найбільш ефективні при температурах повітря не нижче 15 градусів. Проте бджолярі практикують обробку бджолиних будиночків лише після виходу всього розплоду.
Цей період (залежно від регіону) з кінця вересня до початку жовтня. Температура довкілля коливається не більше від негативних показників до +5 градусів. Тому протикліщова боротьба має низьку ефективність.
Кліщі падають із дорослих бджіл, вже випивши достатню кількість гемолімфи і тим самим послабивши майбутніх виховательок розплоду.
Також необхідно враховувати, що кліщі мають кілька генерацій. І остання з них з’являється напочатку осені. З настанням перших холодів молоді кліщі забираються між сегментами перегородок бджолиного черевця, де їх неможливо дістати ніякими препаратами під час обробки вулика.
У закліщених з весни бджолосімах розвиток паразитів відбувається настільки бурхливо, що ніякі препарати не в змозі допомогти їм наприкінці теплого сезону.
Результат у цього один – бджоли залишають свої вулики. Причому в стандартних конструкціях без піддонів неможливо встановити справжню причину зльоту – немає жодної можливості підрахувати якість кліщів, що обсипалися.

ІНФЕКЦІЇ І ВІРУСИ

Вірусні інфекції досі недостатньо вивчені. Якщо віроз протікає у прихованій формі, діагностувати його дуже складно.
До хвороб здатних вплинути на життєздатність бджолосімей привести до їх зльоту відносять:
Вірус деформації крила, що розвивається у посушливе літо. До осені уражені комахи масово гинуть. На зліт із цієї причини вказують тіла загиблих бджіл із характерними ознаками інфекції, які можна виявити поблизу вуликів. На вірус деформації крила припадає до 30% всіх випадків зльоту.
Меланоз, що вражає маток, бджіл і трутнів, потай протікає влітку. Зі зміною погоди хвороба прогресує.
Так звана «генетична летальність» – маловивчене захворювання розплоду, обумовлене близьким спорідненим розведенням медоносних бджіл. Уражений розплід зовні нічим не відрізняється від здорового, але при цьому займає від 30 до 70% усіх осередків. Виявити генетичний збій можна лише при розтині кришечки – у комірці лежить деформована личинка, заповнена білою непрозорою рідиною без запаху. Проблемну сім’ю можна виявити з поганої роботи під час медозбору та відсутності молодих бджіл.

ЗЛОСПОЖИВАННЯ ЦУКРОВИМ СИРОПОМ

Сама собою переробка об’ємних порцій сиропу ніяк не позначається на термінах життя комах. Але тут важливо враховувати, що вирішальне значення має достатньо постачання пилком.
Також важливими є терміни згодовування. Вироблений із сиропу мед повинен дозріти і бути запечатаним вчасно. Тобто багато залежить від температури повітря і наявності пилку в природі.
Крім того, комахи з осіннього покоління можуть почати виділяти віск. Через відсутність пилку воскові залози працюють за рахунок жирових запасів, призначених для зимівлі. Бджоли сильно слабшають і гинуть відразу після завершення переробки цукрового сиропу.
Звідси випливає, що не можна підгодовувати бджолині гнізда з кінця вересня, коли рослини вже не цвітуть. Інакше комахи витратить більшу частину резервних речовин, припасених на зиму, а потім злетять.
Рекомендовані терміни видачі – пізніше третьої декади серпня. При цьому є великими дозами. Золоте правило будь-якого бджоляра: годувати бджіл виключно в теплу пору року, коли глоткові залози комах ще можуть працювати активно і збагачувати підживлення всіма необхідними ферментами.

ПОГАНІ МАТКИ

«Королева» – центр бджолиного вулика, що забезпечує рівновагу та гармонійний розвиток сім’ї. Припинення яйцекладки завжди супроводжується зменшенням кількості маткової речовини. А це своєрідний сигнал про неблагополуччя, що незмінно призводить до усунення рівноваги на користь дорослих бджіл.

1. Працівниці поступово перетворюються на трутовок, тому що не можуть закласти маточники через відсутність повноцінних яєць та молодих личинок.
2. Починається протистояння трутовок та неповноцінної «королеви». Матку виганяють чи знищують. Але навіть її присутність у вулику не рятує від зльоту – частина бджіл гине, інша приєднується до бджолосімей з молодими матками. Своєчасна зміна старих «королів» – високоефективний метод боротьби з трутівками, вароатозом та аномальними зльотами.

Вагомі аргументи на користь цього:

1. Припинення кладки раніше ніж на два тижні. Спостерігається у “королів” у віці двох років.
2. Значне зменшення обсягів яйцекладки. На третьому році життя матка після основного медозбору відкладе у 2,5 рази менше яєць, ніж першорічка.

      3. Зниження кількості маткової речовини, що виділяється з віком.

4. Скорочення виведених сім’єю бджолиних особин та збільшення чисельності трутнів у міру старіння матки.

ЧОРНІ СОТИ

Неякісні старі стільники відрізняються невеликими розмірами. Личинка в занадто тісному осередку розвивається в дрібну і коротку особину – відбувається поступове виродження.
Прагнення збереження популяції – основа біології медоносної бджоли. Матка завжди намагається сіяти на новій чистій суші. Вулик, у якому немає можливості виростити повноцінне покоління, не має в очах комах жодної ціни. Вони відчувають до такого гнізда природну огиду.
Наявність почорнілих стільників – один із факторів, який разом з іншими причинами може спровокувати зліт.

ТЕПЛА ОСІНЬ

Під аномально теплою осінню маються на увазі денні температури повітря у вересні від +20 до +30 градусів. Комахи активно літають, витрачаючи всі заготовлені в організмі резервні речовини та швидко зношуються. Природного хабара цей період у природі, зазвичай вже немає. У результаті сім’ї слабшають, спостерігається масова загибель дорослих особин. Може статися зліт.

ВПЛИВ ПАДІ

Посушливе літо – це завжди підвищений ризик збільшення паді в природі. Відсутність квітучих рослин змушує льотних бджіл шукати інші джерела хабара.
Навіть улітку падевий мед – найгірше харчування.
У такому кормі багато мінеральних солей, азотних домішок та декстринів. При його поглинанні у бджіл виникає токсикоз, що супроводжується сильним проносом.

ПРО СИЛУ БДЖОЛОСІМЕЙ

Насамперед, хотілося б відзначити, що злітають бджолосім’ї, у яких до вересня було багато дорослих особин. Це жодне й те, що сила гнізда в класичному її розумінні.
На жаль, у бджіл немає ідентифікатора. На око бджоляр не може визначити, хто саме наповнює вулик — осіння чи літня генерація, яка скоро припинить своє існування природним чином.
Ознаки зльоту такої, нібито сильної бджолосім’ї:
– Відсутність підмору;
– недоторкані запаси корму;
– Інколи залишається матка в оточенні невеликого числа бджіл.
По-справжньому сильне гніздо гине через річний врожай пилку і нектару, особливо якщо комахи працюють на соняшнику. У такому вулику принесено багато меду. У цьому випадку пасічнику тільки здається, що бджолосім’ї злетіли. Насправді осінній розплід не покрив кількість працівників, що відходять природним чином. Бджолосім’ї ослабли і до осені загинули.

ЩО РОБИТИ?

Щоб запобігти зльоту необхідно вживати таких заходів:

1. Відразу після припинення хабар всі гнізда підгодовуються 50-відсотковим цукровим сиропом. Кількість підживлення вираховується виходячи із ваги комах. Наприклад, на 20 рамках розміром 435 на 300 мм сидить близько 5 кг бджіл. Їм знадобиться одна десята частина сиропу від власної ваги, тобто 500 мл.
2. Якщо хабарів припинився до першої декади серпня, відкачується товарний мед, вилучаються зайві рамки, встановлюються смужки від кліща, проводиться загодовування сиропом через день із розрахунку, що до початку осені в кожному вулику має виявитися не менше 20 кг меду. Вироблення відбувається у співвідношенні 1:1, тобто на кожен кілограм меду потрібен кілограм цукру (не сиропу).
3. У другій половині активного сезону змінюються усі низькопродуктивні матки. До початку наступної весни вони вступлять у пік несучості (на 7-8 місяць життя).
4. Чорні та темно-коричневі стільники видаляються з вуликів відразу після відкачування меду.
5. Протягом сезону проводяться заходи щодо стримування кліщів. Найкраще для цієї мети підходить застосування різних ароматичних речовин. На шматок ДВП капаються аромаолії в кількості 15 крапель. Після цього дощечка укладається поверх рамок, по центру гнізда. Через дві доби аромат змінюється. Також підходять трави, що виділяють сильний запах: пучки перцевої м’яти, чебрецю, квітки календули, пижма, гілочки полину, стебла домашніх томатів.

Всі перелічені заходи дають комплексний ефект, що дозволяє уникнути не тільки осіннього зльоту, а й ослаблення сімей, що важко пояснити, під час зимівлі.

Антон АНДРУСЕВИЧ
Пасіка «Від А до Я»
№ 12 (134) грудень 2020р