ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРИВАЛОГО ВЗЯТКУ НА ЛЮБИТЕЛЬСЬКИХ ПАСІКАХ

Зацвітання рослин одразу після цвітіння їх попередників називаємо тривалістю взятків або взятковим конвеєром. Ідеальним є коли від весни до серпня, навіть вересня, постійно цвітуть рослини, які дають бджолам нектар у великих кількостях. Однак таке трапляється дуже рідко. Товарні пасіки, щоб забезпечити собі умови отримання меду впродовж цілого сезону, використовують кочівлі.

Утримуючи малу любительську пасіку, перевезення бджолосімей із кількох причин може виявитися неможливим. Пасічник-любитель бажає мати постійний контакт з бджолами і не хоче відвозити їх з місця постійної дислокації. На малій любительській пасіці найлегше працювати з вуликами-лежаками, але вони мало придатні для кочівлі. Окрім того, перевезення двох або трьох вуликів і подальший виїзд до пасіки вимагає додаткові кошти, які навряд чи покриє збільшення отриманого меду в нових умовах. Тому варто залишати такі пасіки на постійному місці впродовж цілого сезону, а самому подбати про поліпшення медоносної бази довкола пасіки. Перш за все ми повинні зорієнтуватися, які ростуть у радіусі 1,5 км від нашої пасіки.

Потрібно взяти до уваги рослинність, яка росте в радіусі до 2,5 км, але її вважатимемо тільки підтримувальним взятком і не розраховуємо на нього як на товарний медозбір, навіть із сільськогосподарських рослин, таких як ріпак чи гречка, бо навіть невелике погіршення погоди може «поховати» шанси медозбору. Потрібно ще взяти до уваги інші пасіки, які будуть «пастися» на нашому терені. Також не можемо передбачити наявність кочових пасік, тому, вираховуючи можливий медозбір, не можемо брати до уваги максимальну віддачу медоносних рослин.

На більшості наших пасік рослиною, яка відкриває медозбір, є верба. Про висаджування цієї рослини неодноразово йшлося у спеціалізованій літературі. Хоча з верби важко отримати товарний мед, але її роль в отриманні пізньовесняних медозборів є значною. Пасіки, які використовують рясний пилковий взяток із верби, характеризуються великою динамікою весняного розвитку і є добре підготовленими до цілого сезону.

Після верби зацвітає клен звичайний — дуже медоносне дерево, але його цвітіння коротке і часто припадає на повторні холоди. Наприкінці квітня цвітуть пізні верби та кульбаба. На початку травня до них долучається клен явір, а після нього глід. Наприкінці травня на луках з’являються перші квіти білої конюшини, а також починає цвісти блакитна волошка (цвіте понад 40 днів). Окрім згаданих рослин, цвіте ще багато інших видів, які мають менше значення для бджіл (наприклад, овочеві дерева).

Найважливішою весняною медоносною рослиною є ріпак. Червень це період цвітіння конюшини і багатьох бур’янів, а також лучних рослин (волошок, розторопші тощо). 3 сільсько-господарських рослин цвіте ярий ріпак і наприкінці місяця часто рання гречка. Близько середини місяця з’являються квіти на липах. На липень припадає цвітіння бур’янів, ярого ріпаку, це також час цвітіння гречки (часто до початку серпня – залежно від строків висівання та погоди). В липні цвітуть дуже медоносні липи, а також у третій декаді нерідко зацвітає золотушник і материнка. У серпні до початку вересня цвіте верес. Упродовж цілого сезону на пасіках додатковим джерелом нектару може бути падь.

Поповнення взятків. Якщо в наведеному вище взятковому конвеєрі є прогалини (через відсутність певних рослин або невеликої їх кількості поблизу пасіки), можемо їх заповнити. Пам’ятаймо, що для пасіки з кількох вуликів навіть невеликий клаптик грунту, на якому висіяна, наприклад, фацелія, є добрим взятком. Фацелія власне є тією рослиною, яку можемо висівати в різні періоди і майже завжди добре медоносить, окрім осіннього періоду, проте тоді вона дає багато пилку.

Золотушник останніми роками дуже добре допомагає нашим пасікам в отриманні відповідної кількості пилку для осіннього розвитку. Якщо поблизу не росте золотушник, восени можемо викопати кущі цієї рослини й висадити їх на точку або поблизу нього. Велика кількість золотушника дасть змогу бджолам накопичити пізній товарний мед.

Для любительської пасіки кожен, навіть невеликий, клаптик грунту з насіяними медоносними рослинами є дуже істотний. Дослідімо перебіг цвітіння рослин поблизу наших пасік (у зимовий період матимемо для цього багато часу) і в наступному сезоні почнемо заповнення прогалин у цвітінні.

Криштоф ФУРЗО

“Pasieka” № 6, 2011

Переклав Андрій БОГАЧ

Журнал «Бджоляр» № 11, листопад 2020