МАТКИ, РОБОЧІ БДЖОЛИ І ПАСІЧНИК

Пізнання взаємних стосунків між матками і робочими бджолами є важливим для ефективного підсаджування маток, розуміння механізмів їх пошкодження у банках маток, а також причин та умов тихої заміни.

Дві причини втрати маток:

1.Робочі бджоли усувають нову матку відразу, бо сприймають її як «чужу», так само як осу чи бджолу з іншої сім’ї. Вони завжди усувають будь-кого чужого, як тільки його розпізнають.

Бджоли мають добре розвинений захисний інстинкт. Зловмисника розпізнають і атакують. Підсаджувана матка також може бути сприйнята як зловмисник і вбита. Так відбувається, коли вона поводиться неспокійно, або коли навколишні умови несприятливі для підсаджування, наприклад, у період бджолиних крадіжок, під час яких бджоли більш агресивні й чутливі до чужих особин.

2.Робочі бджоли усувають вже прийняту матку шляхом тихої заміни, але цього разу вже не як чужу, а тому, що бджіл не влаштовує її статус (якість), або тоді, коли перестане виконувати очікування бджіл.

Ці дві причини можуть існувати разом або кожна окремо. Яскравим прикладом може бути стресова реакція матки, яка призводить до зміни у композиції складників маточної речовини (деякі дослідники пишуть про феромон стресу матки), що викликає агресію бджіл. Про це детально буде описано нижче.

Причинами такої стресової реакції можуть бути: присутність іншої матки, механічне пошкодження, температyра, неприязні робочі бджоли, які виділяють феромон тривоги (гептан).

Коли після перегляду бджолосім’ї пасічник втрачає в ній матку, то часто не через те, що вона впала з рамки в траву під час огляду, а внаслідок стресової реакції, яка спричинена оглядом. Це може бути надмірна кількість диму, температура, надмірно збуджені бджоли тощо. Тому рекомендую бути обережним під час огляду.

У випадку згаданих вище двох шляхів втрати маток, бджоли усувають їх двома способами.

1. 3ажалення має місце при захисній поведінці й трактуванні матки як зловмисника. У такому випадку її тіло скручене.
2. Взяття в клубок буває при стресовій реакції. Робочі бджоли оточують матку тісним клубком своїх тіл і дусять. У такому випадку тіло матки випрямлене.

Механізми та умови втрати маток.

Про підсаджування маток багато написано, і постійно до цієї теми повертаються. Пасічники запитують і навіть вступають між собою в полеміку, який метод підсаджування найліпший. Тут існує дві проблеми, які потребують розв’язання: успішне підсаджування матки, коли бджоли її приймають, та впевненість у тому, що прийняту матку бджоли не усунуть методом тихої заміни.

Не існує, однак методу, хоча їх є багато, який би гарантував, що матка буде успішно прийнята і залишиться в сім’ї. Незважаючи на те, що для пасічника це стрес і, деколи, значні кошти, нічого не можемо вдіяти тому, що усі явища і твердження у природничих науках мають статистичний характер. Це означає, що справджуються не завжди, а з певною ймовірністю.

Якщо по телевізору показують рекламу косметики чи медикаментів, наголошуючи: «Ефективність науково доведено», то користуються необізнаністю частини глядачів, які вважають, що коли «науково доведено», то це правда. У дійсності завжди існують винятки, а їх відсоток визначається статистичним тестом, прийнятим для певного дослідження. Якщо б так не було, то медицина чи підсаджування маток були б простими, а насправді так не є.

То що ж робити? У таких ситуаціях як лікар, так і пасічник, повинні мінімізувати ймовірність невдачі і максимізувати ймовірність успіху. Тоді пасічник перестане втрачати багато, іноді дорогих, маток. Щоб так було, потрібні знання про взаємостосунки між матками і робочими бджолами залежно від конкретних умов у вулику та поза ним. 3багачуючи свої знання, пасічник ліпше зрозуміє умови кожного з методів підсаджування маток і зможе оптимально реагувати в кожній ситуації, мінімізуючи ймовірність поразки.

Бджоли усувають матку в тому випадку, коли вона не є для них приваблива і не задовольняє їх очікувань. У який спосіб вони її оцінюють? Бджолина матка виділяє маточну речовину, яка пригнічує розвиток яєчників робочих бджіл та відбудову маточників, стимулює виділення воску, роботу запахових залоз, збирання у гроно (в тому числі й навколо матки), бере участь у системі «свій-чужий», що допомагає розпізнати зловмисника, підтримує психічне і репродуктивне домінування матки, гальмує будівництво трутневих щільників та вирощування трутнів, а також спонукає бджіл до льотної діяльності та накопичення запасів корму. І найважливіше, маточна речовина обумовлює взаємні стосунки між маткою та бджолами.

Основними складниками маточної речовини є три жирних кислоти: 9-окси-2-деценова, 9-гідрокси-2-деценова та 10-гідрокси-2-деценова. Вони нелеткі і поширюються у бджолосім’ї через дотик та передачу між бджолами. Надзвичайно важливо, що у цілком здорових, повноцінних і привабливих для бджіл маток ці жирні кислоти перебувають у пропорції 32:15:37.

Коли помістимо матку в кліточку або рамковий ізолятор, то бджоли не відбудують маточників, бо через вічка сітки відбувається фізичний контакт робочих бджіл з маткою, і маточна речовина поширюється між бджолами. Але якщо зробити кліточку або ізолятор з подвійної сітки, через яку бджоли не зможуть торкатися матки, то вони будуть будувати маточники.

Маточна речовина виділяється верхньощелепними залозами матки і в стані емульсії розподіляється по її тілі. Надалі під час кормових контактів вона розчиняється слиною бджіл свити. Крім того, бджоли передають її з вусиків на вусики. Передача маточної речовини – це робота, яку бджоли починають виконувати з моменту виходу з комірки і продовжують протягом всього життя. 3авжди, коли виявляємо, що бджоли замінили матку, бо слабо червила або не була здорова чи струтовіла, задаймо собі питання, звідки бджоли про це дізналися? Чи ходили за маткою і рахували скільки вона відклала яєць? Чи відправляли ії до бджолиної клініки?

Ні, матки трутневі чи струтовілі мають порушену пропорцію жирних кислот маточної речовини. Крім того, з віком матки ця пропорція також змінюється, а рівень виділення маточної речовини зменшується. Подібно є у маток хворих, або у стані стресу, який спричинений, наприклад, обприскуванням неонікотиноїдами або великою кількістю диму під час огляду. А матки, як і люди, одні зазнають сильного стресу, а інші цілком спокійні. Тому одних бджоли замінюють, а інших за таких самих умов залишають. Власне розпізнаючи порушення кількості і пропорції складників маточної речовини, робочі бджоли відразу реагують на те, що з маткою щось не так, або в якому стані вона перебуває.

Характерна пропорція складників маточної речовини та рівень її виділення встановлюється на 5-10-й день після запліднення. Тому робочі бджоли можуть розпізнати, запліднена матка чи ні, навіть якщо вона не почала червити, або розпізнати матку, яка відкладала яйця, але припинила яйцекладку внаслідок пересилання. Про це бджолам «кажуть» феромони (маточна речовина) матки – адже вони не можуть заглянути у її спермоприймач.

Наприкінці другого року життя матки виділення маточної речовини зменшується на 25%, а пропорція складників може змінитися. Це вказує на те, як часто треба замінювати маток.

У маточній речовині є також леткі сполуки, які у великій кількості виділяють лише плідні матки, що відкладають яйця. Окрема бджола не перевіряє чи матка відкладає яйця. Про це їй «кажуть» феромони матки.

Саме тому бджоли ліпше приймають маток, які відкладають яйця. Якщо ж маток пересилали в кліточках, то бажано, щоб перерва у яйцекладці була якнайменша.

3 іншого боку, специфічна композиція феромонів дає змоry бджолам відрізнити матку, яка припинила яйцекладку, від плідної матки, яка ще не розпочала відкладання яєць. Унаслідок цього важче підсадити неплідну матку старшого віку. В такій ситуації необхідний довший період її підсаджування та детальні огляди після її прийому.

Рекомендовано, наприклад, довше не відкривати заглушку, яка перекриває доступ бджіл до кормового відділення кліточки, щоб бджоли довше контактували з маткою, не маючи змоги її знищити. Це ж саме стосується штучно запліднених маток без перевіреної яйцекладки.

У контексті інформації, яка передається через специфічний букет (композицію) феромонів, легко виправдати велику ефективність підсаджування матки в маточнику, який унеможливлює поширення феромонів у гнізді бджолосім’ї, або підсаджування матки, змащеної медом.

Усе це, як і надходження свіжого нектару під час інтенсивного взятку, обмежує запаховий вплив феромонів. Інтенсивний медозбір обмежує також агресію бджіл до зовнішніх втручань з боку пасічника, а також до підсаджуваних маток.

Варто зауважити, що чинники, які сприяють об’єднанню сімей, сприяють також підсаджуванню маток (такі чинники, як зменшення агресії та обмеження впливу запасів корму).

Стосовно втрат маток, слід також згадати про молодих (до тижневого віку) робочих бджіл. Я колись брав участь у фотографуванні як «людина, обліплена бджолами». Мене попередньо змастили водою з медом, а бджоли були віком не більше від, одного тижня. Такі бджоли не реагують на сторонні запахи чи зловмисників і не виявляють агресії. Але треба пам’ятати, що це явище має статистичний характер. Така особливісті молодих бджіл є основою підсаджування маток під ковпачком, під яким нова матка перебуває в оточенні тільки молодих бджіл, які щойно виходять з комірок і не ставляться до неї агресивно. Під ковпачком матка захищена від вуликових бджіл але її феромони починають поширюватися в сім’ї.

У рекомендаціях щодо підсаджування маток вказують, що в сім’ї, у яку підсаджуємо матку, повинен бути значний відсоток саме молодих бджіл, якраз через їхню неагресивну поведінку. Така ситуація буває під час сильного медозбору в уміло зроблених відводках або у щойно заселених нуклеусних вуликах.

Маточна речовина містить ще понад 50 інших субстанцій. На черевці матка має на тергітах залози, які продукують атрактанти. Вони взаємодіють з маточними феромонами і є вирішальними щодо привабливості матки для бджіл. Виділення цих залоз беруть участь у системі «свій-чужий», що дає змогy розрізнити сім’ї зловмисника, а також спричиняють копуляційний рефлекс трутня на відстані 30 см (леткі складники маточної речовини приваблюють трутнів на відстані 50 м). Реакція на них надзвичайно швидка. Однак існує ще якийсь менше відомий чинник привабливості маток, тому що матки, приспані вуглекислим газом (СО2), є привабливішими для бджіл, а СО2 часто знижує рівень маточної речовини.

Ну що ж, світ бджіл залишається й надалі значною мірою недослідженим. На своіх кінцівках матка має ступневі залози. Їх виділення гальмують відбудову маточників на щільниках там, де матка залишила запахові сліди.

Мурахи мають дуже добре розвинені ступневі залози і, прошу звернути увагу, як вперто вони тримаються своїх стежок, які позначені виділеннями.

У виділеннях ступневих залоз бджолиних маток є 12 складників, у робочих бджіл – 11, а у трутнів – 1.

Найважливіше, що в матки є у 12 разів більше феромону ступневих залоз, ніж у трутня. Внаслідок цього бджоли відчувають сліди матки. Коли матка рухається повільно, відкладаючи яйця, пропускає комірки або не доходить до значної кількості щільників (перебуває переважно у середині гнізда), бджоли можуть «підняти питання» тихої замін. Очевидно, робочі бджоли не повинні бачити матки, ані перебувати з нею на тому самому щільнику. Їм надают інформацію ступневі феромони або хімічна інформаційна система, яка забезпечує зв’язок маток із робочими бджолами.

Варто додати, що багато написано про пошкодження кігтиків маток. Такі пошкодження, особливо коли спричиняють послаблення запахових слідів, можуть бути причиною тихої заміни матки відразу після успішного її прийняття та початку яйцекладки.

Підсумовуючи сказане, можна зауважити, що бджоли можуть робити висновок про вік, здоров’я, відкладання яєць або про стан і кондицію матки, аналізуючи феромони, які вона виділяє. Іншими словами, робочі бджоли оцінюють так званий статус матки. Чим вона цінніша для бджіл (відповідає їх очікуванням), тим вищий її статус. Окрім феромонів, на статус матки впливають її вік, маса тіла, здоров’я, стійкість до стресів запліднення, яйцекладка та її інтенсивність, а також, інколи раса матки та її поведінка.

Чим привабливіша матка для бджіл, тим вищий її статус. Наприклад, з відкладанням першого яйця статус матки зростає.

Зовнішні умови статусу матки — це фізіологічний стан і «настрій» бджолосім’ї, у яку підсаджують матку, період у сезоні погода, медозбір тощо. Від усіх цих чинників залежить успіх підсаджування і те, чи залишиться матка у сім’ї. Дуже багато чинників. Тому ефект є не до кінця передбачуваним, або, як ми згадували вище, має статистичний характер.

Проф. Єжи ДЕМЕТРАКІ-ПАЛЕОЛОГ,

кафедра зоології та екології тварин

Природничого університету в Любліні

«Pasieka N2, 2020

Переклав Олег КОЦЮМБАС

Журнал «Бджоляр № 11», листопад 2020

Поделиться: