ВИКОРИСТАННЯ КОРМОВИХ РЕСУРСІВ БДЖОЛАМИ ПРИ РІЗНИХ УТЕПЛЕННЯХ ОДНОСТІННИХ ВУЛИКІВ

Розглянуто особливості використання кормових ресурсів при використанні різних утеплювачів.

Середньомісячна температура внутрішньої поверхні стінки вулика при зимівлі бджіл на дворі залишається негативною протягом зимових місяців і досягає часом значення – 8°С. Це призводить до того, що на внутрішніх поверхнях стінок вулика пізньої осені та ранньою весною може утворюватися лід, танення якого призводить до стікання води на дно вулика і накопичення вологи. Тому рекомендують встановлювати вулики з нахилом 4-5 градусів у сторону льотка і забезпечувати добру вентиляцію, яка сприяє зменшенню утворення крижаноі кірки.

Але в той же час температура зимового клубу не опускається нижче 13-25°С, а в період розвитку розплоду бджоли підтримують у гнізді температуру близько + 34-35°С.

При недостатньому утепленні гнізд під час весняних похолодань це веде до нераціональної витрати кормових ресурсів і бджоли змушені витрачати багато енергії для підтримки цього мікроклімату.

А з урахуванням того, що бджоли в таких умовах не можуть забезпечити підтримку теплового режиму на великій ділянці бджолиних щільників, тому матка змушена зменшувати відкладання яєць на площі щільників або відкладати таку кількість яєць, яка може бути забезпечена тепловим режимом, створеним у цій бджолосім’ї.

Якщо зробити оцінку температурного режиму, то можна помітити, що найвища температура підтримується у місцях розміщення розплоду, трохи нижче температура простежується під стелею вулика, а найнижча температура це в районі дна вулика.

Ці показники температурного режиму корелюють в залежності від зовнішньої температури, режиму утеплення гнізда і сили бджолосім’ї, тобто ії здатність до вироблення теплової енергії в перерахованих варіантах для компенсіції виникаючих втрат.

Дослідження показують, що вологість в гнізді також залежить від температури, тобто чим вища температура, тим насиченіше водяними парами повітря і, тим сухіше буває в гнізді.

Теплий вулик і надійне утеплення гнізд необхідною і достатньою умовою для успішного розвитку бджолиних сімей. При цьому розмір гнізда, а, отже, і кількість щільників має відповідати силі бджолиної сім’ї.

Сильні бджолосім’ї ранньою весною покривають майже всі щільники на яких вони зимували.

Тому в таких бджолосім’ях виключається поява цвілі і інших грибкових захворювань, які негативно позначаються на здоров’ї бджіл, а також зберігається якість пергової продукції, яка необхідна для вирощування весняного розплоду.

Такі бджолосім’ї в змозі підтримувати фізіологічно необхідний температурний режим у місцях розплоду протягом зимового періоду економлячи енергію і кормові ресурси на обігрів, і багато пасічників у таких бджолосімей не проводять скорочення кількості щільників, зменшуючи при цьому трудові витрати, що припадають на кожну бджолосім’ю при обслуговуванні їх ранньої навесні.

Однак у рядовій ситуації, коли доводиться пасічнику скорочувати кількість щільників для підтримки температурного режиму мікроклімату в слабшій бджолосім’ї в холодний весняний період, необхідно скорочувати гніздо для економії енергії на його обігрів, а також меншого зносу бджіл.

В нераціонально роздутих гніздах ослаблені бджолосім’ї, зазвичай в весняний період зменшується динаміка їх розвитку.

Як показує досвід роботи з бджолосім’ями, добре утеплення гнізд дає можливість більш ефективніше витрачати кормові ресурси і скоротити втрати тeплa.

Так, наприклад, в одностінних вуликах, коли гніздо не скорочено і не утеплено, кількість тепла, що втрачається вуликом на годину становить близько 3,6 ккал, а кількість меду, необхідне для покриття втрат тепла вуликом на місяць становить близько 6,2 кг. Але якщо гніздо утеплено зверху і з боків, утеплено і дно вулика, то кількіпь тепла, що втрачається вуликом на годину становить близько 1,1 ккал, а кількість меду, необхідне для покриття втрат тепла вуликом на місяць не перевищує нормативного значення.

При цьому в холодний весняний період необхідно приділяти уваry зменшенню ширини вуличок, забезпечуючи міжщільникову відстань близько 9 мм, перекриваючи ії за допомогою рейок, що дає можливість краще зберігати тепловий режим у вулику.

Але може статися зворотний ефект у порівнянні з тим, що очікує пасічник, тобто вужчі вулички сприяють тому, що в них менше міститься бджіл, і бджолосім’я змушена розосереджуватися по щільниках, забезпечуючи заданий тепловий режим, витрачаючи при цьому зекономлений кормовий ресурс. Тому розосередження бджолосім’ї по щільниках через зменшення відстані вуличок змушує бджіл більше втрачати енергії для обігріву гнізда.

Найпоширенішим способом утеплення бджолиних гнізд вважається зостосування подушок або матрациків, наповнених сіном, мохом і іншими теплоізоляційними матеріалами.

Особливість утеплювачів вуликів полягає в тому, що вони повинні мати низький коефіцієнт теплопровідності і добре вбирати волоry.

Волога подушка – це не тільки  утеплювач, а й хороший провідник тепла.

Через такий утеплювач тепла йде значно більше, ніж через суху подушку, а це призводить до порушення теплового режиму в бджолиному гнізді, який закінчується значним споживанням кормових pecypсів наприкінці зимівлі і в кінцевому підсумку може призвести до загибелі бджолиної сім’ї через перезволоження повітря.

Обмін повітря в одностінному вулику, якщо він обдувається прохоложним повітрям з швидкістю близько 4 м в секунду, як показують дослідження, зростає в кілька разів не залежно від того прикриті льотки чи ні і на скільки. А якщо швидкість вітру перевищує це значення, то кратність повітрообміну зростає в рази, що змушує бджолосім’ю для підтримки теплового режиму в клубі споживати додаткову кількість кормових ресурсів.

Тому в вітряну холодну погоду втрати тепла з вулика зночно зростають.

Внутрішнє утеплення гнізда знижує повітропроникність одностінного вулика, але зниження це порівняно невелике, так як всі матеріали, що утеплюють пористі і тому порівняно легко проникні для вітру.

Добрий тепловий захист вулика від вітрів і різких коливань температyри дає можливість заощодити близькo 50% тепла-корму.

Д-р Мадхуріма Вінод, д-р Суніл Кумар К.

Переклад М. Горніч. Журнал Bee Culture/

Журнал «Український пасічник» 3/2021