ВИМОГИ ДО МЕДУ

Нові вимоги до меду, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і офіційно опубліковані 6 серпня 2019, вступлять в силу з 6 лютого 2020 року.

Про це повідомляє прес служба Мінагрополітики.

“Мінагрополітики розробило і затвердило обов’язкові вимоги до меду в Україні. Відповідний наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.2019 р № 330, зареєстрованим в Мін’юсті 4 липня 2019 року № 725/33696, офіційно опубліковано 6 серпня 2019. Цей наказ набирає в силу – з 6 лютого 2020 року “, – йдеться в повідомленні.

Відзначається, що наказ гармонізує законодавство України до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до меду, що дозволить забезпечити український ринок якісною продукцією і розширити експортні можливості України. Документ встановлює вимоги до термінології, маркування, етикетування меду, що дозволить забезпечити безперешкодне функціонування ринку і запобігати підприємницькій практиці, що вводить споживача в оману.

За інформацією пресслужби Міністерства, станом на 1 січня 2023 передбачено добровільне застосування затверджених вимог, що дозволить операторам ринку підготуватися до нових вимог.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з затвердженими вимогами, мед повинен відповідати певним характеристикам і критеріям складу. Зокрема, мед повинен складатися з вуглеводів, переважно з фруктози і глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими (ферменти), пилкові зерна, які потрапляють в процесі переробки бджолами нектару (паді) на мед. Колір меду може варіюватися від прозорого (безбарвного), білого, світло-жовтого до темно-коричневого; консистенція – від рідкої, в’язкої до дуже вузький або щільною. допускається кристалізація меду – від дрібно- до грубозернистої. Смак меду може бути солодким, ніжним, приємним, терпким, дратівливим слизову оболонку ротової порожнини, без сторонніх присмаків, аромат – специфічним, приємним, слабким, сильним, ніжним, без сторонніх запахів. Смак і аромат можуть варіюватися, але ці показники повинні бути обумовлені рослинним походженням залежно від виду рослини.

За новими вимогами, до Подукти, що маркується словом «мед», придатного для споживання людиною або як інгредієнт в харчових продуктах, заборонено додавати інші харчові інгредієнти, харчові добавки або будь-які інші добавки.

Згідно з інформацією Держпродспрожівслужби, за походженням мед поділяють на нектарний (квітковий) і падевий мед; за способом виробництва – на стільниковий мед, стільники в меду, злитий мед, центріфужний (екстрадірований) мед, пресований мед. За змістом пилкових зерен мед поділяють на мед падевий квітковий (нектарний) і мед поліфорній квітковий (нектарний).

Також окремо прописані вимоги до меду для кондитерських виробів.

Маркування меду повинна містити інформацію про країну походження, в якій він зібраний.

В Україні близько 90% пасік знаходяться в приватній власності. У 2019 уряд додав напрямок бджільництва в перелік діяльності сільськогосподарських кооперативів, яким відшкодовується 70% вартості закупленого обладнання .

Зараз Україна входить в п’ятірку найбільших експортерів меду в світі. Станом на 21 січня 2019 Україна вичерпала квоти на безмитний експорт меду в Європейський Союз, проте експорт меду триває.

Ветеринарний сертифікат з імпорту меду і продуктів бджільництва в країни ЄС.

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів оприлюднила міжнародний ветеринарний сертифікат з імпорту меду і продуктів бджільництва в Європейський Союз.

Про це йдеться в повідомленні на сайті Держпродспрожівслужби.

З сертифікатом можна ознайомитися на сайті відомства в розділі «Міжнародне співробітництво» – рубрика «Сертифікати на експорт з України».

Нагадаємо, за результатами третього кварталу 2019 року в Україні право експорту меду та продукції бджільництва в ЄС мають 72 виробника (в 2018 році таких підприємств було зареєстовані 66). З січня по вересень поточного року до країн ЄС було експортовано 34,13 тис. Тонн меду (за 2018 – 38,6 тис. Тонн).

Джерело: https://agravery.com

Журнал «Пасіка» 1 (321), січень 2020