Ми дуже любимо працювати на початку сезону

Що відбувається зі зразками меду, взятими у пасічників, які виявили бажання продати його заготівнику, зазвичай залишається таємницею. Сьогодні про те, як проводяться аналізи i які речовини іноді виявляються в меді, розмовляємо із завідуючою лабораторією ТОВ «СП« Мед Поділля »Людмилою Бінцаровской.

– Людмила Дмитрівна, який порядок проведення аналізів меду?

– Зразки, відібрані з меду, які бджолярі нам пропонують, нумеруються, вказується тоннаж і прізвище, після чого починається дослідження. Якщо це сортові, то спочатку під мікроскопом проводимо пилковий аналіз, з’ясовуючи, який це насправді мед, чи відповідає він вимогам Монофлорний, наприклад, зібраний з акації або з гречки, може бути якийсь інший вид. Потім робимо фізико-хімічний дослідження. Якщо за результатами аналізів встановлено, що мед з акації, то перевіряємо співвідношення глюкози до фруктози, згідно з яким вирішуємо, він нам підходить. Далі проводиться дослідження на вміст і рівень гідроксиметилфурфуролу. Занадто його кількість може означати, що мед перегрітий, тому що іноді взимку Незакристалізовані міді хочуть здати як сортовий акацієвий мед. Ми приймаємо мед за умови, що вміст гідроксиметилфурфуролу НЕ вище десяти міліграмів на один кілограм продукту. Траплялося i так, що проявляли i 20 i 40, а то i 200 мг, якщо вже зовсім мед переварений i ще щось нахімічив. По-перше, мед повинен розігріватися при температурі не вище 40 градусів. По-друге, при надмірному тривалому pозогреве руйнуються всі корисні речовини.

– А як визначають наявність або відсутність антибіотиків?

– Оскільки зараз великий наплив меду, i всі хочуть якомога швидше отримати результати, то аналізи на вміст антибіотиків і визначення їх видів проводять різні лаборанти. Марина Андрощук проводить дослідження з виявлення залишків таких антіботіков, як метронідазол і нітрофурани. Олена Печенюк спеціалізується на виявленні тетрацикліну, стрептоміцину, хлорамфеніколу і синтомицина, а Тетяна Смачелюк – сульфаніламідів. Їх є кілька видів, тому для класифікації використовуємо прилад «Рандекс». Любов Потурнак проводить органолептичні і фізико-хімічні дослідження, тобто визначає відсоток води, кислотність, диастазное число, вміст гідроксиметилфурфуролу, механічних домешек. Вона проводить пилковий аналіз і визначає колір меду в одиницях на спеціальному приладі. Для прикладу: цвіт акації від 5 до 15 одиниць, ріпаку – 15-25, різнотрав’я – 25-45, гречки 60-100.

– Скільки коштують такі аналізи?

– Це залежить виду антибіотиків. Якщо взяти один не самий дорогий аналіз, то в ЗОО гривень. А якщо це сульфаніламіди, то – 650 гривень. Тому намагаємося об’єднувати зразки з різних пасік в партії по п’ять тонн. Якщо ж виявляється антибіотик, тоді робимо розбивку, щоб з’ясувати, який саме антибіотик є в медові i в зразкові якого пасічника він присутній. Якщо ж антибіотиків в такому об’єднаному зразкові не виявляємо, тоді проводимо інші дослідження.

– Як часто виявляєте антибіотики?

– Це залежить від часу. На початку сезону це трапляється дуже рідко – тоді мед йде чистий i все складається добре. А ось під кінець року i взимку це буває досить часто, тому що бджолярі здають залишки меду. І що характерно, що виявляємо не якийсь окремий антибіотик, а всі види. Ось зараз, наприклад, є проблема з синтоміцином. Раніше часто виявляли метронідазол.

– А коли знаходите антибіотики, робите з забрудненим медом?

– Нічого не робимо. Просто повертаємо здавачеві, а менеджер заносить ім’я цього пасічника в “чорний список” і меду у нього більше не купуємо, щоб виключити ці неприємні нюанси. Адже нам також не вигідно кожен раз випробовувати таких витрат. Це не тільки реактиви витрачаються, а й час.

– Як часто до вас потрапляють зразки меду, в якому відсутні будь-які заборонені речовини?

– Зазвичай у більшості випадків так і буває, що ніяких заборонених речовин не знаходимо.

– А перед відправленням меду на експорт перевіряєте ще раз?

– Так, перевіряємо контрольні зразки. Ось вони у нас стоять. Це вже гомогенізований мед, і кожен зразок взято з 20 тонн. Ось гречка, а це мед з різнотрав’я, зібраний бджолами в кінці року. Він такий темний колір. А на початку сезону мед світлий. Ми дуже любимо працювати на початку сезону. Єдине що у нас тоді великі навантаження особливо з досліджень меду на наявність пилкових зерен для визначення виду меду, тому що він йде свіжий, рідкий і все його хочуть здати як сортовий, як акацію, наприклад. Тому потрібно кожну пробу окремо досліджувати.

– Наскільки складно проводити такий аналіз?

Пилковий аналіз складніше тим, що окремо треба перевірити зразки меду кожного здавача. А це приблизно півгодини один зразок обробляється в центрифузі. А його ще треба підготувати певним чином, подивитися під мікроскопом, визначити характер пилкових зерен, потім ще помити лабораторне приладдя. Для цього аналізу можна об’єднати проби з п’яти тонн i разом перевірити, як ми це робимо з антибіотиками. Тому складніше робити аналіз на віднесення меду до того чи іншого виду. Ну, і дуже важко для зору, адже кожен раз потрібно уважно розглядати вид і кількість пилкових зерен під мікроскопом.

– Скільки всього за робочий день можете перевірити зразків?

– Залежно від того, які аналізи доводиться робити і які результати отримуємо. Цілком реально провести аналіз на 30 проб, кожна з яких складена з п’яти тонн меду. Але це тільки за умови, що ми нічого забороненого в тих зразках не виявили. Але коли доводиться ці п’ять тонн розбивати по кожному здавачеві і проводити окремі аналізи, зрозуміло, що витрачається значно більше часу. Загалом проводимо аналізи на сім видів антибіотиків.

– Вимоги до меду, який йде на експорт і тому, який реалізується на українському ринку чимось відрізняються?

– Ні, не відрізняються. Наш мед однієї якості і на експорт, і для реалізації в Україні. Ми вибраковуємо той мед, який не проходить за вимогами українського законодавства. А вже якісний мед розподіляється і за кордон, і для наших споживачів. Вибракованний – весь повертається пасічнику.

– А як визначаєте якість воску?

– Для цього спочатку беремо пробу з воску, який нам привозять бджолярі, і проводимо аналіз відповідно до правил, які записані в інструкції. Але встановлюємо тільки рівень чистоти воску. Ми не визначаємо, які саме там є домішки. Головне – з’ясувати вони там чи ні.

– З вашого досвіду проведення аналізів воску, який буває відсоток домішок?

– Траплявся віск, в якому було і 30, і 60 відсотків домішок. Ми визначаємо чистий або не чистий віск. Приймаємо тільки той, в якому домішки відсутні. Навіть за кольором можна визначити наявність домішок: якщо він занадто темний, то швидше за все неякісний.

– Часто виявляєте в медові ГМО?

– Аналізи на наявність ГМО ми не робимо. Зразки регулярно відправляються до інших спеціалізованих лабораторій.

А. Сидорчук.

P.S. Вирушаючи до Вінниці, захопили з собою кілька зразків воску, щоб провести їх аналіз. Лаборант Люба Потурнак відразу ж взяла навішування з цього воску і провела його аналіз. Пізніше з’ясувалося, що з трьох зразків, наданих в лабораторію для досліджень, два містили чистий віск, а ось в третьому виявилося близько сорока відсотків домішок, в тому числі і віск. Такий віск не тільки для виготовлення вощини не годиться, але і перероблений на свічки може становити загрозу для здоров’я людей.