ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БДЖІЛ МЕДОМ, ПЕРГОЮ ТА ВОДОЮ. ПОТРЕБА БДЖОЛИНОЇ СІМ’Ї В КОРМІ

При організації бджолярного господарства необхідно вміти підрахувати, яку кількість бджолиних сімей можна містити в даних конкретних умовах або яку медоносну базу слід створити для кількості бджолиних сімей. Щоб правильно провести розрахунок, необхідно знати річну потребу бджолиної сім’ї в кормі, який вони витрачають на вирощування розплоду, виділення воску, на льотну роботу і підтримку життя дорослих бджіл.

Для визначення загальної потреби бджолиної сім’ї в медоносній базі до отриманої величини корму при розрахунку повинна бути додана кількість меду, що відбирається у вигляді надлишку бджоляром.

Загальну потребу бджолиної сім’ї у кормі вперше визначив С. А. Розов (Інститут бджільництва) досвідченим шляхом. Він помістив вулики з бджолами в теплиці, де бджоли не могли вносити корм із поля, і, отже, зменшення маси вуликів характеризувало споживання корму сім’ями. Досвід показав, що сім’я масою з весни 1,5 кг, яка відбудувала 14-15 сотів на вощині, спожила за рік 75-80 кг меду та 15-20 кг перги.

Пізніше співробітником Інституту бджільництва А. І. Гарєєвим було організовано визначення сумарного витрачання корму сім’ями бджіл, які працювали у звичайних умовах на пасіці.

Виділені для досвіду 8 однакових сімей бджіл (4 досвідчені та 4 контрольні) були поставлені на ваги і захищені навісом від впливу атмосферних опадів. Якщо бджоли протягом дня не вилітали, зважування вуликів давало витрату корму сімей на всі види їх робіт та потреб у вулику. Якщо ж бджоли вилітали протягом дня, то вони вносили певну кількість корму, яким частково чи повністю покривали свою потребу в кормі.

Щоб отримувати щоденні дані про витрати корму бджолиною сім’єю, надходили так: з кожної пари однакових сімей одну вносили в темне приміщення (зимівник) з температурою 10-12°С, а другу залишали на своєму місці. Наступного дня вулик із приміщення виносили на волю, а другу родину вносили до приміщення. Таку перестановку вуликів проводили протягом усього активного сезону. Для кожної пари сімей визначали витрату корму життя бджіл і розмноження (за сім’єю у приміщенні, де бджоли було неможливо літати) і принесення корми у вулик (за сім’єю, що стоїть на волі). Восени, взимку та в нелітну погоду витрата корму визначали прямим зважуванням усіх вуликів на літніх місцях. Контрольні сім’ї постійно стояли на волі з вільним вильотом бджіл.

Перевірка описаної методики показала, що сім’ї, що літають через день, виростили стільки ж розплоду і дали стільки ж воску, скільки і контрольні сім’ї, які постійно стоять на волі. Тільки меду вони занесли наполовину менше. Піддослідні сім’ї на початок головного медозбору займали 23-24 вулички у вуликах-лежаках і зібрали по 35 кг меду. Зведені дані про кількість витраченого корму протягом року наведено у таблиці 13.

Таблиця 13. Витрата корму бджолиною сім’єю протягом року (без обліку витрат на льотну роботу)

 Найбільшу кількість корму бджоли витратили у червні та липні, коли сім’ї вирощували максимальну кількість розплоду. Загалом за рік сім’ї витратили 48-52 кг корму з усієї маси, внесеної до вулика.

До цієї кількості не входить частина корму, яку бджоли зібрали з квіток, але витратили в процесі польоту, не доносячи до вулика. Нижче наводимо розрахунки витраченого корму бджолою на льотну роботу, на вигодовування личинок та виділення воску.

Витрати корму на льотну роботу. Шляхом спостережень за міченими бджолами А. Н. Гарєєв вперше визначив, що в середньому політ однієї бджоли триває в травні 51-53 хв, у червні-50-59, у липні-41-52, у серпні польоти найдовші-б3-82. хв. Далі протягом усього літа він періодично підраховував кількість бджіл, що вилітають з вулика протягом 15 хв через кожну годину. На основі цих даних вирахував кількість вильотів бджіл за годину і за день за різної інтенсивності медозбору. Визначив кількість днів нелітних, а також із сильним, середнім та слабким літом бджіл. Отримані дані дозволили автору підрахувати кількість вильотів бджіл протягом кожного місяця, а потім всього весняно-літнього сезону.

Витрата корму на льотну роботу розраховувала так. Бджіл змушував літати біля вікон лабораторії. Їм давав корм (на 1 кг цукру 1 л води), зважував, випускав для польоту і потім повторно зважував через 10 хв. Різниця у масі бджіл відповідала кількості корму, витраченого під час польоту. Було зважено понад 200 бджіл. У середньому за 10 хв польоту бджола без вантажу витрачала 1,89 мг корму, і з вантажем-2,18 мг. За 1 год польоту без вантажу бджола витрачала в середньому 5,69 мг, а бджола з вантажем 28 мг-6,55 мг (у перерахунку на цукор).

Ці дані дозволили визначити, що на льотну роботу протягом сезону (104 льотні дні) сім’я бджіл у середньому витратила 26 кг цукру (30,4 кг меду). Це частина корму (нектару), яку бджоли збирають із квіток, але не доносять до вулика, витрачаючи його під час польоту. Так само бджоли відновлюють за рахунок нектару, що збирається, масу виділених під час польоту екскрементів. Кал, що виділяється бджолами, містить у середньому 70% води. Усього за сезон бджоли компенсують масу сирих екскрементів, що становить 13,3 кг.

Отже, для визначення загальної потреби бджолиної сім’ї в медоносній базі треба до витрати корму, внесеного до вулика (48-52 кг), додати витрату корму польоти (26 кг) та 13 кг, що компенсують масу виділених екскрементів. Все це становитиме близько 90 кг. Якщо до цієї маси додати масу меду, який відбирає бджоляр (35 кг), то вона складе 125 кг, з яких 20 кг припадає на пилок. Загальна потреба у нектароносних рослинах у перерахунку на мед складе близько 105 кг на повноцінну сім’ю бджіл.

Витрата корму на вирощування личинок. Перші точні досліди щодо витрати корму на вирощування личинок при утриманні бджолиних сімей в умовах теплиці були проведені С. А. Рожевим. Спочатку він визначив витрату корму у чотирьох сім’ях, які не вирощують розплоду, а потім цим же сім’ям дав розплід на вирощування та визначив додаткову витрату корму на вирощування розплоду. На підставі отриманих даних автор визначив, що на вирощування 10 000 личинок (1 кг бджіл) бджоли витратили додатково 1,14 кг меду та 894 кг пилку.

У досвіді А. Н. Гарєєва брало участь 4 сім’ї бджіл; з них 2 сім’ї вирощували розплід, а 2 сім’ї (контрольні) були без розплоду. Усього за 9 днів досвіду бджоли додатково витратили у перерахунку на 10 000 личинок 1286 г меду та 1089 г пилку.

Витрата корму виділення воску. З цього питання проведено багато досліджень, які показали, що витрата корму сильно залежить від стану бджолиної сім’ї та умов, в яких вона виділяє віск.

При згорянні 1 г воску виділяється 10,15 ккал, а 1 г цукру -4,18 ккал тепла. Якщо припустити, що бджоли виробляють віск із цукру, то на утворення 1 г воску має бути витрачено 2,43 г цукру. За умови, що у меді міститься 20 % води, витрата меду на 1 кг воску становитиме 3,0 кг. Таким чином, за кількістю енергії 1 кг воску еквівалентний 3,0 кг меду.

Досліди співробітників Інституту бджільництва показали, що виділення 1 кг воску бджоли витрачали додатково 3,5 кг меду. У досвіді співробітників Башкирської дослідної станції бджільництва на 1 кг воску бджоли витрачали додатково 3,6 кг меду. Можна вважати, що 3 кг меду бджоли витрачають виробництво 1 кг воску, а 0,5-0,6 кг меду витрачають процес цього перетворення. Для виділення воску необхідний ще пилок, кількість якого точно не визначено.

У тих випадках, коли бджоли виділяють віск одночасно з вирощуванням личинок (під час медозбору), додаткова витрата меду виділення воску значно зменшується з допомогою більшого споживання пилку.

Г.Ф. Таранов

«Корма та годування бджіл»