БОРОТЬБА З МІЛЛЮ ЯК ШКІДНИКІВ МЕДОВИХ БДЖІЛ

Розглянуто різні способи проведення профілактичних і лікувальник заходів, спрямованих на зниження шкоди медовим бджолам, яку наносить воскова міль. Воскова міль, як шкідник медових бджіл, відома давно і в значній мірі еволюціонувала, пристосовуючись до використання, як медопродуктів вироблених бджолами, так і до воскових щільників, вражаючи бджолосім’ї незалежно від зміни і форми бджолиних гнізд, починаючи від перебування бджіл у дуплах і закінчуючи досконалішими системами утримання і розведення бджолосімей.

Уважний спостерігач за життєдіяльністю медоносних бджіл, що навіть не має значного досвіду роботи з бджолосім’ями, може по низці непрямих ознак помітити зміни, які можуть бути класифіковані як ураження бджолосімей цією комахою. У тому числі це проявляється в зниженні льотної активності робочих бджіл, появою груп бджіл, зайнятих очисткою дна вулика і виносом продуктів метаболізму гусениць молі, що забруднюють дно вулика. Біля льотків вуликів можна побачити залишки фрагментів метеликів молі, з’являються бджоли з наявністю павутини і пошкодженими крилами, на території пасіки досить часто зустрічаються метелики молі.

Практика показує, що сильні бджолосім’ї намагаються в якійсь мірі протистояти нападу молі, але позбутися від її зryбного впливу на щільниках гнізд і бджолиного розплоду не в змозі без допомоги пасічника.

При цьому гусениці великої восковоі молі не тільки пошкоджують бджолині щільники, а й пристосувалися харчуватися, використовуючи всі продукти життєдіяльності бджолиних сімей.

На ряду з цим заходи боротьби з проявом нападу цього шкідника повинні носити спрямовані систематичні дії, як на дорослих особин, так і їх розплід.

При перших ознаках прояву нападу воскової молі використовують різні способи і заходи впливу, що передбачають як профілактику, так і заходи боротьби, в тому числі фізичні, хімічні, біологічні та інші доступні на даному рівні ураження цим шкідником. Комплексні дії підвищують рівень ефективності окремо взятих способів боротьби з цим шкідником.

Звісно, на перше місце виходять хімічні способи боротьби з дотриманням відповідних запобіжних заходів, так як вони прямо чи опосередковано впливають на якісні та кількісні показники медопродуктів.

Слід мати на увазі, що більшість хімічно синтезованих препаратів не тільки впливають на шкідників, але і залишають сліди дії в не меншій мірі і на медопродуктах, а також небезпечні і для бджіл.

Так, для прикладу, може бути розглянуто застосування мурашиної кислоти, ще передбачає виділення і обладнання спеціального майданчика для проведення обробки даною речовиною. Для цього береться з розрахунку на один стандартний корпус 14 мм³ даної кислоти і обробляються нею щільники протягом трьох або чотирьох діб з повторенням процедури обробки через десять днів. Після цього необхідно активно провітри-ти щільники протягом тижня при температурі не менше 18-20°С.

Відомий також спосіб застосування для обробки щільників сірчистим газом. Обробку необхідно проводити в закритих приміщеннях (щільникосховищах), повторюючи при цьому процедуру обробки через 10-12 діб.

Не менш ефективним способом боротьби з восковою міллю може бути застосування оцтової кислоти, яка аналогічно способу застосування мурашиної кислоти, з подальшим активним провітрюванням оброблених щільників протягом доби. Можуть бути застосовані й інші засоби боротьби з міллю, але з неухильним виконанням рекомендованих запобіжних заходів. У тому числі це використання захисних засобів таких як окуляри, халат, рукавички, щоб уникнути попадання хімічних препаратів на відкриті ділянки шкіри і слизову. Після завершення обробки рекомендується ретельно вимити руки.

3 вище переліченими хімічними способами боротьби використовують і фізичні методи, в основу яких покладено створення некомфортних умов перебування шкідників в ураженому бджолиному гнізді.

Як показують результати дослідників-натуралістів, воскова міль при порівняно високих (+45°С і вище) і порівняно низьких (від 0°С і нижче) температурах гине в будь-якій фазі розвитку.

Технологія обробки при цьому способі впливу передбачає обробку уражених міллю щільників при температyрі приблизно 45°С, або, навпаки, промороження їх при -10°С, витримка близько 1,5-2 годин. І цього буває достатньо для того щоб рівень ураження щільників, які використовуються при розширенні або формуванні гнізд, знизився на кілька порядків.

Але при цьому рекомендують звертати увагу при підборі щільників, які зазнали ураження міллю і підлягають обробці, щоб вони не містили в чарунках перги.

При використанні фізичних методів обробки, необхідно піддавати термообробці і металеві частини вулика, що забезпечує ефективне знезараження затишних куточків, в яких можуть знаходитися метелики молі або її личинки.

Разом з тим необхідно відзначити, що застосування фізичних методів боротьби з міллю не гарантують повного знезараження від цього паразита, в зв’язку з чим і не знаходять щодо широкого поширення в пасічничій практиці.

Крім вище викладених способів боротьби з міллю можуть застосовуватися біологічні препарати, які впливають на гусениць воскової молі, не порушуючи вегетативні прояви біоценозів і мають профілактичну дію. Вони менш витратні, ніж хімічні.

І на закінчення можна додати, що порівняно ефективним може бути застосування зборів трав, що містять в своєму складі м’ятy, мелісу, хмелю, листя волоського горіха, материнки, полину, бузини, безсмертника, чорнобривців, чебрецю, тобто підбираються репелентні запахи, що відлякують метеликів молі. Можуть бути застосовані і газети, що пахнуть друкарською фарбою. Все це разом узяте, при дотриманні належного рівня гігієни догляду за інвентарем і бджолосім’ями, дає позитивні результати, що знижують шкоду, яку завдають метелики і ryсениці молі в уражених бджолосімей.

Кашміра Гандер

Переклад М. Горніч. Журнал Вее Culture.