Не вбивай! Отруєння бджіл хімікатами (потрава)

Отруєння бджіл хімікатами (потрава) є одним із найбільших бід для пасічників. У минулому номері «ПЖ» відзначалося, що найбільшою небезпека отруєння є на ріпаку. Проте, цього сезону звістки про потрави почали надходити ще задовго до цвітіння цієї культури. Обставини – доволі дивні та нетипові. Перший відомий випадок стався ще у середині квітня (до різкого похолодання), коли у селі Краснопіль (Чуднівського району), що на Житомирщині постраждало півтора десятки пасічників, які сумарно утримують більше 300 бджолосімей. Найбільша постраждала пасіка мала під 40 сімей.

Ситуація доволі заплутана, оскільки невідомо, що ж саме сталося – бджоли просто почали сипатися, демонструючи усі симптоми хімічного отруєння. Припускають, що фермери використовували стимулятори росту рослин, солодкі на смак, що привабили бджіл. У свою чергу представники агрофірми повідомляють, що ще не встигли внести азотні добрива, які були привезені на поле. Запевняють, що у повітря взагалі нічого не розпилюють, добрива йдуть у грунт. Через кілька днів аналогічні звістки про «дивні» потрави почали надходити із Хмельниччини, а згодом – із Рівненщини. На Дніпропетровщині від потрави постраждав пасічник-початківець, що тільки-но почав ставати на ноги у професійному плані.Отруєння бджіл хімікатами (потрава) є одним із найбільших бід для пасічників. У минулому номері «ПЖ» відзначалося, що найбільшою небезпека отруєння є на ріпаку. Проте, цього сезону звістки про потрави почали надходити ще задовго до цвітіння цієї культури. Обставини – доволі дивні та нетипові. Перший відомий випадок стався ще у середині квітня (до різкого похолодання), коли у селі Краснопіль (Чуднівського району), що на Житомирщині постраждало півтора десятки пасічників, які сумарно утримують більше 300 бджолосімей. Найбільша постраждала пасіка мала під 40 сімей.Отруєння бджіл хімікатами (потрава) є одним із найбільших бід для пасічників. У минулому номері «ПЖ» відзначалося, що найбільшою небезпека отруєння є на ріпаку. Проте, цього сезону звістки про потрави почали надходити ще задовго до цвітіння цієї культури. Обставини – доволі дивні та нетипові. Перший відомий випадок стався ще у середині квітня (до різкого похолодання), коли у селі Краснопіль (Чуднівського району), що на Житомирщині постраждало півтора десятки пасічників, які сумарно утримують більше 300 бджолосімей. Найбільша постраждала пасіка мала під 40 сімей.

Зрозуміло, що насправді випадків отруєння бджіл набагато більше, але далеко не всі вони афішуються.

За літерою Закону

Напрошується питання: що ж робити пасічникам, аби не потрапити під потраву та як діяти, коли таке все ж сталося? На перший погляд може здатися, що існуюча нормативно-правова база непогано захищає права пасічників. Зокрема, у ст. 30 Закону «Про бджільництво» чітко зазначається, що «юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь». Тобто, теоретично під дію цієї статті потрапляє, навіть, дачник, що вирішив покропити свій садок! У той же час, у відповідності до діючої «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини №9 від 30.01.2001 р., фермери та прості дачники мають:

1. За 3 доби до запланованих обробок сповістити пасічників про це, вказавши що, де, як та чим буде оброблятися, а також рекомендований термін ізоляції бджіл.
2. Обробки мають проводитися у період відсутності льоту бджіл: у ранкові або вечірні години.
3. Не допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
4. На період обробки бджоляру необхідно вивезти пасіку у безпечне місце або ізолювати бджіл  у  вуликах на термін, передбачений обмеження-ми при застосуванні отрутохімікату.

Як бачимо, за законом, з боку фермерів усе мало б відбуватися доволі цивілізовано. Але задля досягнення прийнятного результату, пасічник має поводитися аналогічно, а саме – заявити про себе, зареєструвавши пасіку у відповідності до діючого законодавства. Інакше фермер просто не зможе попередити, хоча б тому, що не знає про існування пасіки! Довести щось у такому випадку майже нереально. Якщо пасіка виїздить на кочівлю, то рекомендується також тимчасово зареєструвати її у сільській раді за місцем тимчасового перебування, написавши відповідну заяву на ім’я сільського голови. Аналогічні листи-повідомлення не завадить спрямувати на адресу сільгосппідприємств, що працюють на території даної сільради.

Як діяти у випадку отруєння?

1. Перш за все, вжити заходів щодо мінімізації наслідків потрави для бджолосімей: скорочення та утеплення гнізд, підгодівля тощо.
2. Ініціювати створення комісії для засвідчення факту загибелі бджіл, до складу якої мають входити: представник (агроном) сільгосппідприємства, що підозрюється у потраві (проводило обробку), представники Держпродспоживслужби (від ветеринарної медицини та управління захисту рослин), представник селищної ради, власники пасік та декілька незалежних свідків.
3. Комісія відбирає із кожного постраждалого пасічного господарства зразки бджіл, що загинули, шматки стільників (15х15 см.) із свіжим нектаром та пилком. Також відбираються зразки рослин, що оброблялися, та зразки ґрунту.
4. Складається акт, що засвідчує факт масової загибелі бджіл.
5. Відібрані зразки надсилаються до лабораторії для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між обробкою та загибеллю бджіл
6. З результатами досліджень можна звернутися до сільгосппідприємства, запропонувавши добровільно відшкодувати завдані збитки. У іншому випадку рекомендується звертатися до суду.

Як бачимо, офіційний шлях доволі складний та непевний (ненадійний). Зазначимо, що вище наведений алгоритм дій чітко не прописаний у жодному нормативному акті. Це – скоріше поради юристів, що базуються на практиці та застарілій «нормативці», подекуди, ще радянських часів! Тому складнощі можливі на кожному етапі цього процесу. Чого вартує хоча б процедура створення комісії… Якщо сільгосппідприємство вирішить «відморозитися» та саботувати роботу, то щось довести буде вкрай важко.

Ще одна важлива річ. Відправлючи підмор бджіл на аналіз, треба чітко зазначити, на вміст якого саме препарату (або діючої речовини) слід перевіряти.

Неможна перевірити «на все». Точніше, це коштуватиме чимало. У такій ситуації треба більш-менш розуміти для себе, чим саме оброблялися посіви. Ясна річ, якщо фермер недотримався процедури, він ніколи не зізнається, який препарат був застосований.

Недивно, що успішних випадків стягнення компенсацій у судовому порядку майже немає. Але сидіти склавши руки – теж не варіант! Бо безкарність породжує нові злочини. Тому випадки отруєння повинні максимально широко висвітлюватися у пресі, аби наступного разу аграрії добряче подумали, чи потрібна їм зайва увага з боку ЗМІ, перед тим, як порушити права пасічника.

Превентивні заходи

Наразі ж неформальні домовленості між пасічниками та аграріями виглядають більш дієвими щодо запобігання потрав. Крупний пасічник обов’язково має встановити контакт (знайти спільну мову) із агрономами сільгосппідприємств, що обробляють землю у радіусі льоту бджіл його пасіки, та бути на постійному зв’язку впродовж сезону. Якщо ж аграрії відмовляються товаришувати, то нерідко об’єднання пасічників вдаються до впливу на фермерів, так би мовити, «неформальними методами». І це працює! На сьогоднішній день, вже чимало локальних прикладів вдалого партнерства між пасічниками та аграріями. Проте інколи, сільгоспвиробники відчуваючи свою безкарність, зловживають цим. Вже є прецеденти, коли пасічники змушені самі за власні кошти купувати дорогі, але безпечні, препарати для обробки. Наче – не найгірше рішення, але якось це нерівноправно, з елементами шантажу… Корінь проблеми криється у тому, що існуюча нормативна база створює лише видимість захисту прав пасічників.

Показово, що у Законі «Про пестициди і агрохімікати» бджоли, навіть, не згадуються. Простий практичний приклад недолугості нормативної бази.

Фермер, як належить, за 3 доби, повідомляє пасічника про обробку медоносу препаратом, найвищої небезпеки для бджіл (1 клас) та ре- комендує закрити (вивезти) бджіл на термін до 6 діб.

І все: з фермера – «взятки гладкі»! У той же час, кожен практикуючий пасічник знає, що закрити бджіл на такий строк без шкоди для них просто нереально, навіть, якщо конструкція вулика – найсучасніша. А якщо мова про звичайні старі лежаки, і пасічником є старенький дідусь, який просто не в змозі перевезти бджіл… До речі, не зрозуміло, яким саме чином фермер має попереджати: особисто кожного пасічника, чи достатньо оголошення; усно чи письмово тощо. Йдемо далі. Що таке обробка у ранкові та вечірні години, коли літ бджіл немасовий? Як це визначити юридично чітко? Ніяк! Фермер може сміливо обробляти поле, скажімо, о 10 годині, пославшись на те, що бджіл на квітках було небагато… До речі, Мінагрополітики ще 20 квітня розіслало обласним державним адміністраціям листа про необхідність чіткого дотримання принаймні існуючої нормативної бази, але, як бачимо, мало хто прислухається. Отже, нормативна база на державному рівні потребує докорінного перегляду на користь пасічника. У разі потрави бджіл не пасічник має доводити причинно-наслідковий зв’язок між потравою та загибеллю бджіл, а фермер – свою невинуватість! Потрібно повністю заборонити до використання в Україні препарати, які небезпечні для бджіл (1-3 клас), що потребують ізоляції на термін від однієї доби і більше. Натомість дозволити до використання найбільш безпечні для бджіл препарати 4-го класу, що потребують обмеження льоту усього на 6-12 годин. У якості прикладу можна навести препарат «Біскайя», який не є токсичним для бджіл. Їм і обробляють ріпак добросовісні аграрії. Або, скажімо, препарат «Моспілан» (неоніко- тиноїд), який, за інформацією продавця, безпечний для бджіл, тому дозволений до використання в період цвітіння саду та ріпаку, але за відсутності льоту бджіл. Паралельно слід дозволити лише нічні обробки. Гарним стимулом для аграріїв не труїти бджіл була би кримінальна відповідальність за такі правопорушення

Різновиди пестицидів

Пестициди – це отрутохімікати, що використовуються для боротьби зі шкідниками. У залежності від категорії шкідників, проти яких вони спрямовані, пестициди поділяються на підвиди: інсектициди – проти комах, гербіциди – проти бур’янів, фунгіциди – проти грибкових захворювань тощо. Окремо, слід виділити десиканти – хімічні препарати, які застосовуються в аграрній галузі з метою створення сприятливих умов для рівномірного і більш швидкого дозрівання культур. Наприклад, це стосується врожаю гречки. Також є дефоліанти – хімічні сполуки, які спричиняють опадання листя з рослин. На відміну від гербіцидів дефоліанти не вбивають бур’я ни, а лише пригнічують їх, через втрату фотосинтезуючих елементів рослини – листків.

В Україні застосування того чи іншого препарату дозволяється тільки за умови отримання ліцензії, яку видає Міністерство екології та природних ресурсів України за результатами попередніх випробовувань цих препаратів. Принаймні, так має бути. Проте не виключено, що ці випробовування відбуваються лише на папері. Хай там як, а джерело «ПЖ», дотичне до цих випробовувань, відзначає: про безпеку для бджіл немає й мови! Досліджується, головним чином, ступінь безпеки препарату для здоров’я працівників, що оброблятимуть рослини. Крім того, на практиці аграріями використовуються й зовсім незареєстровані препарати.

Слід зазначити, що їх перелік дуже широкий, чимало аналогів із ідентичними діючими речовинами (ДР). Згідно даних міністерства, тільки з початку 2017 р. у переліку з’явилося більше 400 нових найменувань хімікатів (щоправда, це – з урахуванням добрив). Строк дії ліцензії може бути від 1 до 10 років. Серед виробників – як відомі європейські чи японські хімічні концерни, так і китайські фірми. Відповідно, підготувати якусь таблицю із вичерпним переліком можливих препаратів, що небезпечні для бджіл, просто неможливо. Об’єктивні дані стосовно популярності у аграріїв тих чи інших хімікатів також відсутні. Отже, доведеться обмежитися загальною характеристикою пестицидів з наведенням прикладів. Очевидно, що найбільш поширеними у застосуванні отрутохімікатами є інсектициди. Вони поділяються на фосфорорганічні (ФОС), піретроїди та неонікотиноїди. Більшість ФОС – високотоксичні для бджіл (1 клас). Особливо небезпечні хімікати із діючою речовиною хлорпірифос. Із цією ДР в Україні наразі зареєстровано, зокрема, наступні препарати: «Грінфорт ХЦ 550», «Дурсбан»/»Резонанс» та «Кілер», що використовуються для обробок як сої, пшениці, ячменю та люцерни, так і ріпаку й соняшнику. Слід зазначити, що на сайтах продавців цієї «хімії» іноді міститься достатньо плутана інформація. Наприклад, зазначається, що препарат «Резонанс» належить до 3-го класу токсичності (помірно токсичні) і тут же червоним кольором попередження про високу токсичність для бджіл, тому обробки під час цвітіння заборонені. Аналогічні протиріччя можна прочитати стосовно препарату «Нурел-Д» (часто ним обробляють ріпак). На одному сайті говориться, що препарат не є токсичним для бджіл, тоді як на іншому вказується зовсім протилежне – найвища токсичність (1 клас.).

На сьогодні ФОС поступилися місцем іншому типу інсектицидів – синтетичним піретроїдам, що як правило, мають властивість відляку-вати бджіл завдяки вмісту спеціальних репелентів (запашних речовин). Найбільш токсичним для бджіл є циперметрин. На основі альфа-циперметрину в Україні пропонуються, зокрема, препарати: «Нокаут», «Фастак», «Альтекс», «Том», «Догмат» та інші. У той же час флювалінат, що використовується проти кліща варроа, взагалі нетоксичний для бджіл! Неонікотиноїди – це найсучасніший тип інсектицидів (докладніше див. «ПЖ» №6 за грудень-2016, стор.36,37). Приклади препаратів із найбільш популярним ДВ – імідаклопридом – «Ін Сет», «Командор», «Канонір» тощо. Останнім часом популярні інсектициди на основі комбінацій вищезгаданих типів. Літо ще попереду, тому «ПЖ» закликає своїх читачів ділитися із редакцією будь-яким досвідом, що пов’язаний із отруєнням бджіл. Будемо пробувати змінювати ситуацію на краще разом!

Неробоча група?

Саме масові потрави бджіл навесні стали однією із головних тем засідання робочої групи з питань розвитку бджільництва при Мінагрополітики, що відбулося 15 травня поточного року. Слід відзначити, що група не збиралася майже півтора роки. Напередодні зібрання її голова – заступник міністра Ольга Трофімцева – відбула у відрядження, тому не змогла взяти участь у засіданні. Це, безумовно, знизило  статус зібрання. Також зазначимо, що склад робочої групи збільшився на 5 осіб – до 30 участників, зокрема, за рахунок включення представника “ПЖ”. Що ж стосується, власне, потрав, то враження – не з найкращих.

По-перше, на державному рівні, навіть не ведеться системний моніториг подібних випадків. У розданих матеріалах йшлося лише про 6 епізодів, відомих з Інтернету.

По-друге, підхід чиновників є дуже формальним, бюрократичним. Вони не схильні займати позицію пасічників. Так, наприклад, представник Держпродспоживслужби продемонстрував “ПЖ”  висновок, згідно з яким у пробах підмору було знайдено кліща варроа. Відтак, відомством був зроблений висновок, що бджоли загинули від кліща, а не від потрави! Ось так, наприкінці, квітня взяли і посипалися від кліща… Без коментарів!

По-третє, держава наразі не має дієвих важелів впливу на аграріїв/фермерів, бо діє мораторій на перевірки суб’єктів господарювання. Тобто, якщо агроном підприємства стверджує, що обробив поля певним засобом, то перевірити це буде вкрай важко.

По-четверте, проблемою є сам обіг та оригінальність препаратів. Чиновники не приховують, що хімікати «бодяжать» по гаражах, потім розливають у «беушні» каністри від оригінальних препаратів і продають. Навіть, офіційна митниця доволі легко пропускає контейнери із «невідомою речовиною».

Отже, головним чином, учасники робочої групи обмежилися констатацією проблем. Як влучно зауважили деякі учасники зібрання, воно не може бути дієвим за відсутності представників аграріїв та фермерів. Задля оперативного впливу на ситуацію було вирішено провести конференцію з регіонами у форматі телемосту з обов’язковою участю власне аграріїв. Що це дасть – час покаже… Очевидно, що проблематика вкрай непроста: комплексна та багатогранна. «ПЖ» не просто слідкуватиме за розвитком подій, а й, за можливості, братиме участь у цьому процесі.

Як у них? Європейський досвід

У благополучній Європі потрави бджіл теж трапляються. Але такі випадки не настільки часті та зухвалі, як у нас. Скоріше, їх можна кваліфікувати як нещасні випадки, або непорозуміння. Ось, наприклад, цієї весни звістка про потраву надійшла із Карінтії, однієї із федеральних земель Австрії. Постраждала пасіка у 100 сімей через обприскування садків під час їх цвітіння. Пасічник Норберт Вайнлехнер (Norbert Weinlechner) стверджує, що цього річ товарного меду йому вже не бачити. Можливо, перебільшує, аби отримати якомога більше відшкодування від фермера, що потравив садки. До речі, ймовірний винуватець потрави бджіл «не вмикає задню». Він співчуває пасічникові та висловлює готовність понести покарання згідно закону, якщо буде офіційно встановлено, що причиною загибелі стали його дії. Він визнає, що обробляв садки під час цвітіння препаратом «Моспілан». Як вже зазначалося, у нас цей препарат вважається найбільш «лагідним» для бджіл! Фермер пояснив свій поспіх із обробкою великими втратами врожаю через весняні приморозки. Тому він вже не міг дозволити собі втратити врожай ще й через шкідників. Ось і поквапився…

Як вже зазначалося, у Європі брутальні «лобові» потрави, коли одночасно гине велика кількість бджіл – рідкість. Але європейські колеги страждають від впливу пестицидів вже десятиріччями. Цей вплив не такий очевидний, він більш підступний, бо вбиває бджіл поступово. Річ у тім, що «поблажливі» до бджіл, так звані, «неконтактні» пестициди (зокрема, класу неонікотиноїдів), не вбивають їх наповал тут і зараз, а діють системно, пригнічують бджіл поступово, накопичуючись у нектарі та пилку. Приклад: насіння протруєне неонікотиноїдами не призводить до миттєвої загибелі бджіл, але має більш підступні наслідки. Скоріш за все, саме неонікотиноїди є причиною такого загадкового явища, як осінні зльоти бджіл останнім часом.

За словами європейських колег, саме пестициди (поруч із варроа та вірусами) – головна причина зимових втрат бджіл. Більше того, останніми роками пасічники схиляються до того, що внесок пестицидів у загибель бджіл більший, ніж кліща варроа. Вони, навіть, іронізують над вченими, що стверджують протилежне, підозрюючи їх у зацікавленості. Ці підозри – небезпідставні, бо за пестицидами стоять чималі фінансові інтереси крупних міжнародних хімічних концернів. Але завдяки зусиллям лобістів від бджільництва та «зелених», наразі вдається тримати «статус-кво». Найближчим часом у ЄС планують ввести повну заборону неонікотиноїдів та їх похідних. Часткова вже діє із 2013 р.

Інформація взята в журналі «Пасічний Журнал».
Випуск №3 (9), Червень- 2017. Автор не вказаний. стр 4-9.
Youtube канал Пасічного Журналу https://www.youtube.com/channel/UCXGGe…SgkihDSa9w
Сайт http://apijournal.com/